Неділя, 2021-10-24, 9:02 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2014 » Січень » 30 » Тарас Шевченко і Прикарпаття. З історії вшанування - IV
9:57 PM
Тарас Шевченко і Прикарпаття. З історії вшанування - IV
За інтелігенцією йшли довгі ряди міщан зі Станиславова і Княгинина з прапорами, а дальше — Соколи, Січи з сіл зі своїми прапорами, між ними — в козацьких строях січова музика з Вовчинця.
Похід закінчився перед домом Українського «Сокола» відслоненням погруддя і пам’яткової таблиці Тараса Шевченка роботи артиста різьбяра Кузьнєвича зі Львова.
По промові посла Л. Бачинського і відспіванню гимну «Ще не вмерла Україна» розійшлися усі, щоби знова зібратись в театральній салі на академію, а після — на представлення...
Так, на академії, як і на представленню п’єси «За батька», було так багато осіб, що саля не могла всіх помістити». (Діло. — 1914. — 5 квіт.).
9 і 10 березня 1914 р. урочисто відсвяткувала 100-ті роковини уродин Тараса Шевченка українська гімназія у Станиславові. В урочистостях взяли участь і деякі поляки з обох тутешніх польських гімназій та школи реальної. Вступне слово на обох концертах виголосив «абітурієнт» Дмитро Шумей, а підсумкову промову — професор  Ю. Чайківський. Музичні твори виконувалися під керівництвом професора І. Смолинського.
24 і 25 березня гімназисти взяли участь у загальноміському святкуванні в театрі ім. Монюшка та величавім поході, що закінчився відкриттям пам’ятної дошки.
14 березня святковий концерт підготували учениці школи сестер василіянок. З програми довідуємося, що вступне слово мала Гуківна. Хор виконував молитву Кониського-Лисенка, «Рідну мову» Воробкевича, учениці декламували твори Т. Шевченка «Якби мені, мамо, намисто», «Не принесла почта з України» (уч. I кл. Мішкевич), «Причинна» (декламувала у супроводі хору Кобилянська), «Кавказ» (Навроцька). Сестра Посіка виконала сольні номери Шевченка—Лисенка «На городі коло броду», «Ой одна я, одна». Заключне слово виголосив професор А. де Андрухов.
В 1914 р. у Станиславівській семінарії сестер василіянок (тепер вул. Василіянок, 17) був і неприємний випадок, коли москвофільськи налаштовані черниці заборонили своїм ученицям святкувати столітній ювілей Кобзаря, поздирали з вікон шевченківські наліпки (портрети поета, які за власні кошти закупили семінаристки і за тодішнім звичаєм поналіплювали на вікна школи). На знак протесту проти зневаги Шевченка дівчата оголосили страйк і покинули семінарію.
29 березня свято відбулося в Галичі за участю хору станиславівського «Бояна» під керівництвом і. Смолинського. Газета «Діло» про це писала так: «Концерт... устроєний 29 марта с. р. українськими товариствами в Галичі випав прегарно. Особливо піднести належить фортепіанове сольо, виконане піяністкою п. Гузаревою. Вибрані нею прегарні партиї з Шопена та Венявського при чудовім, повнім експресиї виконанню викликали бурю оплесків. Продукції мішаних і мужеських хорів «Станиславівського Бояна» під проводом Вп. Смолинського могли вдоволити хочби і столичну вибагливу публіку; особливо гарно відспівано «Заповіт». Святочне вступне слово виголосив посол д-р Л. Бачинський , а відчит про Шевченка як поета, громадянина — Вп. проф. М. Лепкий. Гарне тенорове сольо Вп. Бобика та декламація Вп. Комановського доповнювали програми. Відспіванням гимну «Ще не вмерла» закінчено.
Потім у залі Сокола відбувся концерт, на якому вступне слово виголосив отець В. Стефанович. Декламували вірші Шевченка П. Побігущий, учениця зі Старих Кут та співав мішаний хор. Найкраще виступив дитячий хор з Кобак під керівництвом вчителя Дашконта. (Діло. — 1914. — Ч. 84 -С. 6.).
Впродовж лютого—липня 1914 р. аналогічні шевченківські літературно-мистецькі урочистості відбувалися в усіх містечках і в багатьох селах краю. Ще 30 січня виступали діти с. Ганнусівки під керівництвом учительки іванни Блажкевич. 26 лютого відсвяткували в Суботові заходами директора школи івана Блажкевича та священика М. Юрика; 9 березня — у Майдані Середньому, 15 березня — в Кнігиничах, 29 березня — у Букачівцях, 20 квітня — у Кобаках, 25-го — у Чагрові, 26-го — в Тюдові, Нижньому Березові, Порогах, у травні — в Торговиці Горішній(5), Добринові (10), Орельці (16), Єзуполі. Путятинцях (17), Гошеві (26), 1 червня — у Солотвині, 2 липня — у Жукові. Шевченківські маніфестації дорослих і учнівської молоді проходили під знаком боротьби за соціальне і національне визволення.
Незважаючи на штучний політичний кордон по ріці Збруч, чимало галичан під впливом творів Т. Шевченка підтримували найтісніші взаємини з передовими діячами Наддніпрянської України. Окремі з них спеціально їздили до Києва і Канева, щоб поклонитися могилі Кобзаря. В різні часи в Києві побували І. Франко (1885—1886; 1909), О. Терлецький (1874), Н. Кобринська (1899), художник М. Сосенко, родом із с. Порогів Богородчанського району (1913) та інші діячі культури. 21 березня 1903 р. до Канева з Києва прибув пароплавом В. Стефаник, щоб поклонитися могилі Шевченка. В листі до О. Гаморак він писав, що захоплений Наддніпрянською Україною, краєвидами, що відкрилися йому з Тарасової гори: «Осе ж і місце, звідки я поклонився всій Україні».
У 1910 р. відвідала шевченківські місця в Києві і Каневі учителька з гуцульського села Бабина Косівського повіту Марійка Тим’яківна (1880—1969). У листі до неї її товаришка Ольга писала: «Завидую Вам, що можете оглядати місця, дорогі кожному українському серцю. Тішусь, що скоро оглянете все, приїдете і нам розкажете». У шевченківських краях побував і її брат Володимир Тим’як, який надсилав сестрі в Бабин поштові картки з краєвидами Канева та могили Шевченка (листопад 1910 р.).
У серпні 1913 р. в Київ на виставку народних промислів прибуло більше 20 галичан, серед них — етнограф, учитель Львівської гімназії В. Шухевич, родом із с. Тишківців, адвокат, діяч радикальної партії; М. Лагодинський із Делятина та його помічник М. Козоріс, родом із Калуша, пізніше відомий український письменник, та інші. Учасник подорожі учитель Григорій Тимощук, родом із с. Глушкова на Городенківщині, у спогадах писав, що вони оглянули пам’ятники Києва в супроводі Шухевича, який знав місто, бо був у ньому неодноразово в гостях у М. Лисенка, а потім «нас, кілька учителів, зробило прогулку пароходом до Канева на могилу Шевченка. 16 серпня оглянули могилу і вписалися в книгу, що була в кімнаті сторожа, де висів портрет Т. Шевченка».
У липні 1914 р. на екскурсію до Києва і Канева з Рогатина приїхав учитель Гевко і 6 учнів гімназії.
(Далі буде.)
Петро Арсенич

Переглядів: 455 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021