Неділя, 2021-10-24, 9:27 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2019 » Вересень » 2 » Замки просять допомоги. Чому прикарпатські пам’ятки не реєструються в Tinder
8:42 PM
Замки просять допомоги. Чому прикарпатські пам’ятки не реєструються в Tinder

У Європі замок – це гарантована туристична принада. В Україні ж це переважно руїни, які згадують кращі часи.

Привабити гроші до замків у нас намагаються по-різному, але поки що безуспішно, пише “Репортер“.

 

Столітній інтроверт

Благодійний фонд «12 вартових» з’явився у рамках громадської ініціативи «Знайдено в Україні» відносно недавно. Автор ініціативи – поетеса Лала Тарапакіна. З «вартовими» працюють 8-9 людей. Вони обрали 12 замків і намагаються привернути до них увагу. Про пам’ятки знімають відео, від їхнього імені пишуть пости у Facebook. А нещодавно завели замкам акаунти на популярному сервісі для знайомств Tinder у проєкті «Одинак шукає музу».

«Самотність руйнує… Я вже понад сто років один. Я хочу познайомитись з кимось, розповісти свою історію, влаштувати свято або навіть фестиваль для друзів», – пишуть там давні фортеці.

Микулинецький замок (Тернопільщина) назвався інтровертом, який шукає запальну половинку, а палац Жевуських-Лянцкоронських на Львівщині – музу, з якою танцюватиме всю ніч.

Серед 12 вартових – замки у Львівській, Тернопільській, Закарпатській, Хмельницькій, Черкаській і Харківській областях. Прикарпатських там нема.

Керівники проєкту планують зняти фільм про кожну споруду, а головне – зібрати кошти на реставрацію. Бо, за їхніми словами, багатьом українським замкам до повної руйнації лишилося не так багато.

 

Розібрали на паркан

На Прикарпатті теж є замки. Більш-менш відомі два – Галицький і Пнівський, і там є шанс на відновлення. Решті поки що, на жаль, світить мало.

«За Венеціанською хартією 1962 року, якщо ми не маємо автентичного матеріалу, як виглядала пам’ятка, то не маємо права її відновлювати, – каже франківський архітектор Зеновій Соколовський. – Але ми приблизно знаємо, якими були ці замки, тож їх можна і треба рятувати».

Галицький замок до XV століття був одним із найбільших у Галичині, витримав дві облоги татар. Зараз входить до складу Національного заповідника «Давній Галич». Відновлені південно-західна башта і частина оборонної стіни. Щоб привернути до нього більше уваги, біля замку постійно проводять фестивалі.

Пнівський побудували у другій половині XVI століття польські магнати Куропатви. На сьогодні там частково збереглися вежі, житлові приміщення, стіни, рів і каземати. Замок недавно пробували відновлювати, Соколовсь­кий каже, помилилися.

«Я пропонував накрити хоч одну вежу, щоб був гарний силует, тоді б, може, знайшовся інвестор, – говорить архітектор. – Але мене не послухали, зате зробили одну стіну. Вийшла шкода, бо забрали ґрунт, вежа втратила міцність. Тепер він ще років 10 постоїть – і все».

Надвірнянський замок інколи плутають з Пнівським. Припускають, що його побудував хтось із Потоцьких, потім споруда перейшла у власність Куропатвів, пізніше до графа Цетнера. Нині там руїни.

Замок Яблоновських у Маріямполі побудував польський гетьман Яблоновський. Тепер там теж лише руїни воріт і фортифікаційних споруд. Частину укріплень розібрали для будівництва палацу.

Чернелицький замок збудував у 1659 воєвода Чарторийський. Ця фортифікаційна споруда зіграла важливу роль у польсько-турецьких війнах. До 1817 році замок ще був магнатською резиденцією, а з того часу занепав.

Замок Бенкевського розташований у селі Раковеці Городенківського району, на околиці біля Дністра. Нині там тільки вежа.

«Збереглася найвища вежа – донжон. Її не можна розібрати, бо як будеш розбирати знизу, то на голову впаде, а нагору вилізти неможливо, – каже Зеновій Соколовський. – Тому донжон і стоїть, а решта – знищене. Тут була каплиця, в’їзні ворота… Місцеві все розібрали на паркани».

Замок Скарбека названий на честь графа, який отримав його в 1735 році після шлюбу зі спадкоємицею споруди. Розташований у Рожнятові, нині там відділення поліції.

Замок-палац графа Рея – гарний навіть зараз, він у селі Приозерному Рогатинського району. Першим його власником був галицький підканцлер Юзеф Яблуновський, правнучка якого вийшла за графа Станіслава Рея, його рід – відгалуження Потоцьких.

«Замок збудували у стилі романтизму. Тепер він у дуже поганому стані, – зітхає Зеновій Соколовський. – Приїжджав правнук Рея, казав, що хоче, аби відновили, але результату нема. Колись був сад з реліктовими деревами, ставок з рибою – нема нічого».

Усім відомий бастіон і минулоріч розкопана Тисменицька брама – частини Станиславської фортеці. Її почали будувати у 1662 році за проєктом француза Франсуа Корассіні. Від фортеці лишилося небагато, і хоч уваги їй вистачає, та відчутно бракує бажання, розуміння, що з тим робити, і грошей. І таке, напевно, можна сказати про всі замки – не лише прикарпатські.

 

Чекають меценатів

За словами начальника управління культури, національностей та релігій ІФ ОДА Володимира Федорака, Чернелицький, Надвірнянський, Раковецький, Пнівський і Галицький замки належать до пам’яток національного значення, решта – до місцевого. Грошей на реконструкцію в обласному бюджеті нема, а з Києва не дають.

«До 2004 року була державна програма, за якою пам’ятки національного значення мали можливість отримати кошти з держбюджету, – розповідає Федорак. – На території Пнівського замку у 2002-2003 роках відновлювали одну з веж та укріплення. Тепер, протягом останніх двох років, завдяки старанням місцевої влади роботи знову відновилися».

На Пнівський замок витратили близько 1,5 млн грн з бюджетів різних рівнів, каже Володимир Федорак. На відбудову інших треба десятки мільйонів доларів.

«У нас немає закону про концесію пам’яток, – говорить начальник управління. – Є закон про державно-приватне партнерство, де держава, вкладаючи свої кошти, запрошує приватні структури, компанії, які теж готові інвестувати. Але ніхто не хоче. Було б добре, якби прийняли, нарешті, закон про меценатство. Тоді людина вкладає мільйон в той чи інший замок і знає, що їй це врахують в податках, матиме пільги».

Як каже Федорак, зацікавлені меценати вже є, але переважно у Галицькому та Пнівському замках, які й так не надто обділені.

Отже, найближчим часом серйозна реставрація прикарпатським замкам не світить. Хіба хтось із Потоцьких повернеться.


Переглядів: 111 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021