Хата скарбів гуцульського побуту Василя Тупилюка у Краснику поповнилася новим унікальним експонатом.

Чого тільки не побачиш у Тупилюковому музеї! Тут представлені усі грані, цілісне розмаїття гуцульської ґаздівки. Поряд з тим, що Василь Іванович ретельно зберіг старовіцькі речі предків, а деякі придбав, чоловік багато експонатів виготовляє у власній майстерні сам, отримуючи ще й задоволення від зробленого нового виробу.

Не так давно пан  Василь виготовив макет полонинської господарки, а вже буквально днями непосидючий чоловік «утнув» чергове музейне диво — об’ємну модель дерев’яної кляузи — гаті з дарабою.

Про це повідомив у соцмережі журналіст із "Верховинських вістей" Роман Клим, інформують "Вікна".

На роботу майстер витратив два тижні, для цього використав підручні матеріали, камінці для наповнення кашиць збирав на березі Чорного Черемошу. Прототипом експонату стала кляуза у потоці Ґропинець, дорогою в колись жваве лісопоселення Бангоф. Тут все, як виглядало раніше, тільки в мініатюрі: дараба з двома талбами і кирмами, флудер, шинтафля, водне дзеркало, кашиці, вікно «ходове» й «алярмове», будиночок, «медведі» для піднімання шлюзів...

Проводячи відвідувачам екскурсію, Василь Тупилюк на прикладі експонату інтерактивно наголошує не так про доцільність спорудження подібних об’єктів протягом сторічного періоду Австрією, Польщею і СРСР для заготівлі і сплаву лісу, а про шкідливість кляуз-загат для природного середовища: найбільше страждала через такі «шлагбауми» на водних артеріях гірська річкова фауна. Плюс до біди – чимало риби гинуло під час проходження дараби руслом річок. А скільки керманичів-відчайдухів загинуло у підступних вузьких і гребенистих місцях Черемошів, або через провину одного з керманичів, який не встиг чи не зумів вчасно зачепити у випадку небезпеки подорожню швару за дерево чи «мертвяк» (у лісосплаві такий собі «стоп-кран» – закопана на два метри у землю і висотою один метр дерев’яна колода).

Додає ефекту розповідь екскурсантам про те, як сформована вище кляузи дараба з неповороткими «гузарями» з гіпердецибельними акордами проходила флудер, та аж так, що із води піднімався білий дим.