Під такою назвою у відділі загального читального залу Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка діє книжково-ілюстративна народознавча виставка, присвячена одному із найвеличніших та загадкових свят початку липня – святу Івана Купала, яке знаменувало вшанування бога Сонця (в давнину Дажбога) українцями - Дажбожими онуками.
Вважалося, що о цій порі літнього сонцевороту, сонцестояння небесне світило досягає найбільшої сили й повертає на зиму. Казали, що Сонце, як уособлення світла й добра, святкує перемогу над темними силами, а тому при своєму сходженні воно "грає", "скаче" і "радіє". Вся природа теж торжествує з цього, стає особливою, зачарованою.

Гей, на Івана, гей, на Купала,
Красна дівчина долі шукала.
Квітки збирала, віночок вила,
Долі водою його пустила.
Полинь, віночку, по бистрій хвилі,
Поплинь під хату, де живе милий,
Поплив віночок долі водою,
Серце дівчини забрав з собою.

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято. Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.
У святі Купайла збереглося давнє поклоніння наших пращурів Воді і Вогню. Вони їх вважали всеочищаючими, всеоберігаючими і цілющими силами. Тому свято Купайла відбувалося здебільшого за участю води і вогню – на честь цих двох стихій. Обрядові ігри та вірування супроводжувалися купальськими піснями, веселими забавами, хороводами, плетінням вінків та гаданнями, розкладанням багаття, купанням та обливанням водою. А Купальська ніч і по сьогодні духовно єднає людину з природою, возвеличує побут, освячує почуття молодих сердець. Про національні особливості  святкування українцями свята Купала, про різноманітні дійства, вірування, повір`я, звичаї та традиції, а також пов’язані з ними атрибути та символи розповідають книги, представлені на книжково-ілюстративній народознавчій виставці «Зійди сонце на Купала», яка організована в відділі загального читального залу.     
Виставка має на меті сприяти відродженню національної самосвідомості читачів.  Зацікавлений користувач має змогу переглянути такі видання як мово країнознавчий словник-довідник «Україна в словах», «Звичаї українців у народному календарі», «Українське народознавство», «Українські традиції», «Українці: Свята. Традиції. Звичаї», О. Воропай «Звичаї нашого народу», М. Лановик, З. Лановик «Українська усна народна творчість», Г. Лозко «Українське народознавство», А. Ярещенко «Під чаром рідної землі» та інші.
Тож всіх, кого цікавить духовне надбання українського народу, важливою складовою частиною якого є традиційно-побутова культура, зокрема, і святкування свята Івана Купала запрошуємо до перегляду виставки.