У крамницях сучасного Івано-Франківська здебільшого продаються шкіряні вироби іноземного виробництва чи українських фабрик із інших регіонів. Однак вичинка шкіри була одним з найстаріших ремесел нашого краю, яке успішно розвивалося ще з давніх часів. Секрети якісної вичинки шкір передавалися від батька до сина, а сам процес у деяких виробників займав не один місяць. Зате вироби з такої шкіри носилися багато років без втрати привабливого вигляду.

Здавалося би, у старшому віці людина повинна бути сповнена мудрості й прагнення ви­правити помилки, допущені протягом життя. Але буває й так, що прожиті роки не додають людині ні мудрості, ні порядності.

Про це красномовно свід­чать історії місцевих злочинців, чий вік був уже далеко не юним. Так, у 1880 році перед стани­славівським судом постав такий собі Мачей Вишневський. Він скоїв убивство, його засудили на кару смерті, але згодом помилували.

19 листопада 1894 року стало важливим днем в історії нашої залізниці, адже тоді відбулося відкриття залізничної лінії Станиславів – Вороненка. Як зазначає преса, підготовка до цього дня тривала ще у травні: «Час відкриття все наближається, а тому робота кипить і вирує.

На цей час треба прокласти колійову рампу по вул. Тисменицькій, яка матиме довжину більше 700 метрів і підні­меться над колією десь на три метри. Буде розширена також станиславівська колійова станція, яка досі простягалася до рампи, а буде продовжена на 450 метрів у напрямку до Хриплина.