Четвер, 2020-09-24, 5:10 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Березень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
 
Архів новин
Головна » 2020 » Березень » 14 » 860-річчя Снятина. Скільки насправді років місту на Прикарпатті?
11:13 AM
860-річчя Снятина. Скільки насправді років місту на Прикарпатті?

14–15 липня 2018 року у місті Снятин Івано-Франківської області відбулися святкування 860-річчя від часу першої писемної згадки про населений пункт. Такий "ювілей" був сприйнятий суспільством як очевидний факт, але чи має він під собою історичне підґрунтя?

Найпоширеніша версія про появу Снятина на сторінках письмових джерел говорить, що місто вперше згадується у “Іпатіївському літописі” 1158 року, коли галицький воєвода Коснятин Сірославич відбивав напад колишнього звенигородського князя Івана Ростиславича (Берладника) на південне прикордоння Галицького князівства і Попруття. З цим же боярином краєзнавці пов’язують і появу назви по міста над Прутом (Снятин = Ко-снятин), пише "Локальна історія".

Початок “традиції”

1930 року в Станіславові (сучасний Івано-Франківськ) з’явилася невелика брошура місцевого краєзнавця Генриха Сейдлера “Снятин: монографічний нарис”. Вже в другому реченні своєї праці автор ствердив: “У війні Ярослава Галицького з Іваном Ростиславичем Берладником … перейшло містоу руки того останнього в році 1158-му…”. Ця оригінальна теза залишилася непомічена сучасниками, але їй судилося зіграти свою роль в майбутньому. Через чверть століття праця польського автора потрапила в поле зору снятинського журналіста А. Шидловського. Під її впливом останній опублікував 23 липня 1958 року в газеті “Прикарпатська правда” статтю під назвою “Снятину 800 років”. Такий “ювілей” міста над Прутом автор “обґрунтував” тим, що “історія зберегла згадку про нього ще з 1158 року в найдавніших списках Іпатіївського літопису”. Незабаром побачили світ газетні публікації історика А. Рузанова. В них розвивалися ідеї Г. Сейдлера і А. Шидловського. А 26 жовтня 1958 року місцева влада організувала офіційне святкування 800-річчя Снятина. Початок традиції було закладено. 

Чергові “ювілеї”

Після офіційного святкування радянською владою 800-річного ювілею Снятина датування першої згадки про місто 1158 роком почало приникати в академічні праці — “Українську Радянську Енциклопедію”, “Історію міст і сіл Української РСР” та інші видання. Згодом її підхопили українські діаспорні діячі, а за ними й  сучасні українські історики і краєзнавці. Продовжилася і традиція відзначення ювілеїв — 2008 року Івано-Франківська обласна адміністрація організувала масштабні заходи з нагоди 850-річчя Снятина, науковці провели конференцію, а Національний банк випустив ювілейну монету із зображенням герба міста і боярина Коснятина Сірославича. 2018-го снятинці відсвяткували черговий ювілей — 860-річчя міста. В результаті — і в офіційних документах і в наукових працях, і на електронних ресурсах 860-річний ювілей міста сприймається вже як очевидний факт.

Що говорять джерела?

Всі адепти “860-річної історії” Снятина одноголосно твердять, що перша згадка про місто над Прутом — коли його мав захищати галицький воєвода Коснятин Сірославич від військ Івана Берладника — знаходиться в “Іпатіївському літописному зводі”. Літопис справді містить інформацію і про Коснятина, і про похід Івана в південно-східну частину Галицького князівства. Про першого сказано в повідомленні, датованому початком 1157 року: “В той же час … прислав Ярослав по Берладника князя Святополка і Коснятина Сірославича з великою дружиною”. Другий згаданий восени 1158-го, коли він “пішов на Кучелмин … а звідти на Ушицю”.

Очевидно, саме ці дві різні за змістом події дослідники трактують як “похід Івана Берладника на Снятин і оборону міста Коснятином Сірославичем”. Необхідно наголосити, що жодних підстав для такого твердження немає. У першому випадку літопис інформує тільки про те, що галицький князь в першій половині 1157 року відправив свого воєводу до двору Юрія Володимировича в Київ, щоб добитися видачі Івана Берладника. Ця місія була невдалою, тож Іванові вдалося зберегти свободу. В другому випадку руський книжник повідомляє, що восени 1158-го Іван наніс удар у відповідь — напав на прикордонні галицькі міста Кучелминта Ушицю . Через опір гарнізону Ушиці Берладник припинив похід і повернувся до Києва. Жодного слова про участь в цих подіях Коснятина Сірославича немає. Треба також підкреслити, що відстань від Кучелмина і Ушиці до Снятина по прямій лінії становить не менш як 100 км. Тому немає жодних підстав говорити про якісь військові дії над Прутом.

Штучність ювілею

Уважний аналіз літописних повідомлень дозволяє чітко і однозначно ствердити — під 1158 р. в “Іпатіївському літописному зводі” немає жодної інформації про Снятин. І хоча археологічні дослідження свідчать, що перші поселення на території сучасного міста з’явилися найпізніше в ХІ столітті, жоден ранній руський літопис не згадує про місто під назвою “Снятин”. Вперше така назва зустрічається аж в 1382 році в “Хроніці” Янка з Чарнкова. Відтак, місту над Прутом в 2018 році було не 860, а “всього лише” — 636 років.


Переглядів: 48 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 20. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2020