Чимало є вже публікацій про перебування в Коломиї престолонаслідника Кароля з красунею-дружиною Зитою у 1912 р. На жаль, вілла, в якій вони мешкали декілька місяців, не збереглася, хоча достеменно знаємо, де вона була і який мала вигляд. А от деталей його наступних візитів до нашого міста 1915 р. і, уже як імператора, 1917 р. є небагато. У щоденнику Володимира Глинського читаємо, що під час приїзду до Коломиї 1917 року цісар Кароль перебував у помешканні Клеського та Хані. Ян Клеський – бурмістр Коломиї у 1907-1913 рр., відома в місті людина, а от хто ці люди з дивним прізвищем Ханя, де вони мешкали й чому саме у них гостював імператор? Відповісти на ці запитання допоміг нащадок родини, гість музею Юліуш Лео.
Отже, Юзеф Ханя народився 23 червня 1877 р. в Румунії, де віддавна осів його рід грецького походження. Батько, аптекар, змінив прізвище з “Canea” на “Chania”, яке згідно з фонетикою польської мови читається “Ханя”. Гімназію та університет Юзеф закінчив у Львові й 1901 року отримав ступінь доктора медицини. Під час студій займався ще й фізикою, винайшовши навіть прилад світлової регенерації голосу та його реєстрації під час електромагнітної передачі, який запатентував у 1898 р. під назвою геліофонограф у країнах Європи та Америки. Відтак Юзеф виїхав до Відня для вивчення патологічної анатомії, бактеріології, рентгенології тощо. Там познайомився й невдовзі одружився з Юзефою Альбіновською (1884 р. н.), теж лікаркою. Якийсь час Ю. Ханя працював у загальному шпиталі Чернівців, а 1905 року вступив на військову службу. Після переведення його полку до Коломиї, оселився з дружиною тут. Батьки Юзефи купили молодятам будинок на вулиці Крашевського, 27 (тепер – Івана Франка, нумерація змінена у 1930-х рр.), де вони мали помешкання і приватний лікарський кабінет, для якого Юзеф придбав згодом у Дрездені сучасне рентгенологічне обладнання. Саме рентгенологія врешті решт зацікавила доктора найбільше, тож удосконалювався в цій ділянці медицини ще й у 1905-1906 рр. під керівництвом Г. Гольцкнехта, а у 1914 р. здійснив наукову подорож до Парижу для вивчення досягнень у цій сфері французів. Весь цей час працював і у військовому шпиталі.
У Коломиї, родина збагатилася двома діточками – Кристиною (1910 р. н.) та Яном (1913 р. н.), і саме тут доля звела поручника-лікаря Ю. Ханю з поручником Каролем Габсбургом в одному полку. Майбутній імператор, як ми знаємо, прибув до нашого міста на службу в квітні 1912 р., і молоді офіцери щиро потоваришували.
Воєнні дії Першої світової змінили звичне життя кожної коломийської сім’ї, розлучили й Юзефа та Юзефу: його мобілізували як військового лікаря, а вона з донечкою та сином виїхала спочатку до Відня, відтак – до Бадена. Там впродовж майже року працювала у воєнному шпиталі, а після відступу російської армії у травні 1915 р. повернулася до Коломиї. Залишалася в місті чи не єдиним лікарем у той час, коли війська генерала Брусилова вдруге окупували Коломию. Цікаво, що тоді її будинок навіть перебував під охороною військових вартових. Цього вона домоглася від російських властей, підкреслюючи, що як єдиний лікар на цих теренах потребує захисту для своєї родини та маєтку, адже про грабунки московських окупантів вже добре було відомо. У сімейному архіві Юліуша Лео зберігається вирізка з австрійської газети з невеличкою статтею від 22 серпня 1916 р. “Російські відомості з Коломиї та Бродів”. В ній ідеться про те, що в нашому місті на той час було знищено шість будинків на околиці й один у середмісті, не налагоджено постачання і належне медичне забезпечення – залишилася одна лікарка і 80-річний хірург, які змушені обслуговувати хворих як у шпиталях, так і в домах міста. Цією лікаркою й була Юзефа Ханя. Після повернення австрійського війська до Коломиї, прибув додому і доктор Ханя.
Продовження буде…
©Наукова співробітниця
Музею історії міста Коломиї
Мирослава Кочержук |
