У Музеї мистецтв Прикарпаття відкрито виставку ікон «Молитва за Україну». Добірку найкращих сакральних творів із колекції Івано-Франківського катедрального собору Святого Воскресіння представив його настоятель о. Юрій Новицький.
Одна із найстаріших ікон, презентованих у музеї — «Богородиця-Одигітрія» XVIII століття, виконана у стилі бароко. Перед нею горить свіча. Гурт студентів семінарії ім. Св. Йосафата «De profundis» провадить духовною дорогою відвідувачів виставки, виконуючи «Ave Maria» та «Пливе кача». Присутні вшановують хвилиною скорботи всіх героїв Революції гідності та війни на сході України.
«16 ікон — це лише маленька частина того, що є в нашому архікатедральному соборі Святого Воскресіння Христового, — каже о. Юрій Новицький. — Я радію з того, що настав час, коли ікона стає доступною для жителів нашого міста. Усі наші ікони — не лише ті, котрі тут представлено, — ми збирали протягом десятиліть. Збирали з різних місць Прикарпаття, різних міст нашої України. І коли потрапляє до нас якась нова ікона, ми не перестаємо дивуватися тому, якою багатою є наша Україна, які талановиті майстри. Ми бачимо, на якому високому щаблі розвитку був іконопис, адже у нас зібрано роботи XVIII-XX століть... У нашій збірці — здебільшого Богородична тематика, тематика ісуса Христа, та маємо також багато ікон святих Миколая і Варвари, але трапляються такі святі, про яких я навіть не здогадувався. Колись натрапив на ікону, на якій зображено, як Івану Хрестителю відрубали голову: стоїть воїн і тримає в руках голову Івана Хрестителя. Маємо цікаву ікону втечі Святої родини до Єгипту — дуже рідкісна вона — чи ісус в Гетсиманському саду — коли ісус іде, а апостоли сплять... Настільки вона вражає, передає час того періоду, коли ісус переносив Свої терпіння в Оливному саду. Колись люди не вміли читати, та вони приходили, дивилися на ікони і пізнавали життя ісуса Христа і святих. Ця скромна виставка має на меті привернути людей до Бога і до молитви, якої дуже потребує наша країна і наш народ. Аби закінчилася братовбивча війна, бо це дикість, коли у XXI столітті людина вбиває людину. Церква стоїть на сторожі життя, бо більшого дару ми не маємо, як життя, як безсмертна душа».
Віталій Козінчук, доктор східних церковних наук, розповів численним гостям виставки про те, що канонічний візантійський стиль не дуже прижився в Галичині і з часом отримував нові риси, загалом ікона ставала фольклорною. Наприклад, наші майстри зазвичай зображували Богоматір усміхненою і взагалі воліли мати «свою» народну ікону — життєрадісну, повну веселкових барв, яскравого колориту та із традиційною символікою.
Володимир Федорак, начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, подякував о. Юрієві Новицькому та всім причетним до збереження ікон за благородну справу порятунку сакральних скарбів краю. «Подивіться, в якому вони прекрасному стані, ці ікони, котрим по сто і двісті років, — сказав В. Федорак. — Дуже важливо, що ми можемо бачити ці шедеври і відчувати талант тих майстрів-іконописців, котрі зобразили когось зі Святого сімейства чи ісуса Христа. Кожен з нас знає: все, що пов’язано з історією ісуса Христа, було під прицілом. Думаю, що оглянувши уважно виставку, ми будемо щиро молитися за наших земляків, за всіх героїв, котрі сьогодні воюють за Україну і є під прицілом».
Директор музею Михайло Дейнега зазначив: «Хотілося б повернутися до історії і згадати прекрасну людину — отця Миколая Сімкайла, котрий, збираючи неоціненні скарби, сьогодні спричинився до відкриття в Коломиї Музею ікон. Цю справу продовжує о. Юрій Новицький. Він не тільки збирає ікони в катедрі, а й хоче показати їх на великий загал, бо кожна ікона, виставлена в музеї, це вже молитва. Бо це її призначення, і ми як християни молимося до святих ікон у різних потребах. Представлені тут ікони — це ікони молитви і нашого прохання про мир і спокій на нашій землі».
Виставка сакральних творів із збірки катедрального собору триватиме до 24 лютого.
Леся ТУГАЙ |
