Звичайні оголошення, які ми бачимо щодня й одразу забуваємо, можуть колись у майбутньому виявитися ключиком до розуміння нашого часу й способу життя. Пропонуємо зануритися в історію повсякденності старого Станиславова, орієнтуючись за "меседжами", які посилають нам звичайні оголошення в тогочасній місцевій пресі.
Як відомо, з 16 лютого починається Масляний тиждень, під час якого в багатьох країнах здавна відбувалися народні гуляння й карнавали. В старому Станиславові лютий також був мало не найвеселішим місяцем у році, адже містяни розважалися на численних балах і вечірках. Карнавальні зали, костюми й зачіски дам у ті часи було прийнято рясно прикрашати живими чи штучними квітами. Як бачимо з оголошення, їх можна було придбати, наприклад, у крамниці Яна Михаліка, що знаходилася по вул. Третього Мая, 32 (нині вул. Грушевського). Проте в 1909 р. з “карнавальними” квітами трапився великий конфуз, пише Курс.
Виявилося, що місцеві квітникарі часто надавали квіти зі своїх теплиць для похорон. Ними прикрашали катафалки та приміщення, де прощалися з покійними. Таким чином, рослини довго стояли поряд з мертвими тілами. Потім цими ж квітами оздоблювали бальні зали, з них робили букети, які кавалери дарували дамам, бутоньєрки і прикраси для волосся. Газети висловлювали побоювання, що це може зашкодити здоров’ю людей. Та й взагалі прикрашати одяг чи волосся “трупними” квітами було не дуже приємно. Місцева преса рішуче закликала квітникарів виділити певні рослини, які будуть використовуватися лише для похорон, і не надавати їх для інших цілей.
В липні 1910 р. вибухнув ще один “квітковий скандал”. В містян з’явилася мода прикрашати балкони вазонами з квітами, що дуже оживило місто. Проте з балконів на капелюшки й модні сукні дам та елегантні сюртуки їхніх кавалерів нерідко сипалась земля й лилася брудна вода з вазонів. Перехожі бурхливо висловлювали своє обурення й скаржилися в різні інстанції.
Незважаючи на всі ці неприємності, мешканці Станиславова дуже любили квіти, й місто заслужено пишалося своїми розкішними клумбами та затишними парками. Як стверджували газети, клумби й парки Станиславова були значно привабливіші за краківські й львівські.
Вважалося, що це заслуга тогочасного інспектора міських зелених насаджень пана Робінсона, який був дуже шанованою людиною в місті.
Залишається сподіватися, що колись наше місто поверне собі славу одного з найбільш квітучих у Галичині.