Вівторок, 2019-10-15, 2:14 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2019 » Травень » 14 » Галицькі просвітяни
2:44 PM
Галицькі просвітяни
Минулого року вийшла друком моя книга «Зоря «Просвіти» над Галичем» (Івано-Франківськ,- 2018 р. 152 стор.). У ній на основі архівних та історичних джерел, а також спогадів старожилів розкривається діяльність місцевого товариства «Просвіта» від часу його заснування у 1901 році до 1939 року. У висновках до книги я зробив узагальнення, що керівниками «Просвіти» у Галичі були люди приїжджі, які і організовували тут просвітянську роботу. З наведеного в кінці книги списку як підтвердження цієї думки, видно, що так і було.
Проте якщо б не було активних галичан, то кого б ці організатори вели за собою? Я так хотів, щоб хтось із галичан цю мою тезу спростував, але знову ж, як і при написання книги, наткнувся на незрозумілу для мене байдужість містян. Звісно, у пошуку історичних джерел і вона мене не може зупинити. Тому зараз, збираючи відомості про відомих галичан - уродженців цього славного міста, я за сторінками згаданої книги вирішив укласти короткий біографічний довідник активістів «Просвіти», котрі були родом із Галича. Для зручності користування його укладено в алфавітному порядку. Якщо родичі мають доповнення про згаданих осіб, прошу поділитися. Бо ці люди, на відміну від нашого покоління, хотіли щось робити.
Бат Степан, син Івана і Євдокії, уроджений 31.10.1910 р., – господар , скарбник міського осередку за головування Осипа Яновича. Проживав на вулиці За Дністром. Пізніше входив до виділу «Просвіти» (1938 р.).
Березюк Марія (з дому Комарницька), дочка Олекси і Юлії уроджена 15.06.1910 р. – секретар виділу «Союзу українок» в Галичі станом на 02.09.1936 р., дружина Стефана, члена товариства «Рідна школа» у 1934 році, скарбника філії «Просвіти» у 1936 році.
Бродович І. (ім’я не встановлено) – один із членів засновників «Просвіти у Галичі у 1901 р. (за книгою «Міста і села Галицького райну»). На жаль, більше жодної інформації про нього не знайдено.
Водославська Стефанія (з дому Сівецька), дочка Петра і Йосифи, уроджена 01.09.1897 р. - член контрольної комісії товариства «Просвіта», організаційний референт «Союзу Українок» у 1936 р., голова місцевого осередку «Союзу українок» у 1938 році, дружина ветлікаря Петра Водославського, члена товариства «Сільський господар», активного просвітянина Галича.
Герасимович Теофіл, народився у 1859 році - активний галицький діяч, один із засновників місцевої «Просвіти». Він був заарештований за доносом місцевих москвофілів царськими сатрапами під час Першої світової війни і відправлений до станіславської тюрми. Тільки щасливий випадок унеможливив його вивіз до Росії, як це було з іншими відомими патріотами. Після Першої світової війни Т. Герасимович уже не брав активного участі у просвітній роботі, хоча і був учасником окремих засідань, підтримуючи роботу її молодших членів. У старшому віці він у себе вдома читав газети та книжки людям, котрі любили до нього заходити. Помер у 1934 р, похований на старому галицькому цвинтарі.
Гаєцький Теодозій, магістр, адвокат, аплікат, проживав у Галичі на вулиці Сокола. Секретар філії «Просвіти» в Галичі у 1938 році.
Дрозд Іларій (інший варіант імені Гіларій) – один із членів засновників «Просвіти у Галичі у 1901 р., батько Зенона та Ярослава. Інформація про них наступна: Дрозд Зенон, син Гіларія і Гелени, уроджений 01.11.1909 р. в Галичі був бібліотекарем, а Дрозд Ярослав, син Гіларія і Гелени, уроджений 17.11.1906 р.- членом управи.
Корчинська Ангеліна, дочка Василя (з дому Петраш), 1908 р.н., - учителька, навчалася у гімназії сестер Василіянок у Станиславові, дружина Івана Корчинського – активіста громадського життя Галича. 1930 р. у неї було проведено обшук (вона тільки закінчила учительську семінарію). У 1940 році, після арешту чоловіка, її з двома дочками було вислано в Актюбинську область (Казахстан). Після повернення працювала учителем та директором Галицької школи №2. Померла у 1987 р., похована на цвинтарі на Заріці.
Маретова Стефанія (з дому Сівецька) - голова жіночої секції при товаристві «Просвіта», пізніше голова «Союзу українок» Галича (1927 р. ). У 1937 р. вона - заступник виділу «Просвіти». Дружина Григорія Марета, колишнього старшини УГА, який у Галичі був директором Повітового союзу кооперативів, а також урядовцем кружка «Рідної школи» та «Просвіти». За головування В. Скрентовича, він якийсь час був секретарем товариства.
Масляк Олекса, син Данила і Павліни, уроджений 18.11.1907 р.н. - приватний урядовець, мешкав на вулиці Сокола, 30. У 1935 році входив до Секції «Молоді української», яка діяла при філії «Просвіти». У 1938 році - член контрольна комісії філії «Просвіти» в Галичі. Ми знаємо, що Масляки – це давнє галицьке прізвище, але відносно цього його носія маємо інформацію, що О.масляк походив із с. Бринь.
Меркун Осип – адвокат, секретар товариства «Просвіта» у 1928 р. за головування о. Романа Лободича. У 20-тих роках прихильник УНДО, голова Повітового народного комітету цієї партії (1933 р.). Пізніше вибраний головою Товариства «Просвіта» на загальних зборах 4 падолиста 1937 року. Однак незабаром переїхав до Перемишлян, де очолив місцевий осередок УНДО.
Мигаль Осип, син Івана і Кароліни, уроджений 19.09.1886 р. в Галичі – господар у виділі «Просвіти».
Мончук Осип , син Захара (листоноші поштового) та Марії, 1911 р. н. освіта незакінчена вища педагогічна. Заарештований 29 вересня 1930 року під замітом підпалу митрополичого бараку та приналежності до УВО (звільнений у грудні). Пізніше член ОУН, перший комендант міського осередку у 1934 р. Заарештований 26.11.1939 року органами НКВД. Звинувачення: член ОУН, розповсюджував націоналістичні листівки. Станіславським обласним судом 04.11.1940 року засуджений на 10 років позбавлення волі. На святі «Сокола» у 1936 року згадується Оля Мончуківна - «районова коменданта жіночих відділв «Сокола», можливо, дружина Осипа.
Ольшанівський Карл - «майстер муляровий», секретар, а пізніше бібліотекар місцевого осередку Товариства за головування Ярослава Гузара (1924 р.), член виділу товариства «Просвіта» у 1925 р. за головування Володимира Левицького, батько відомого правозахисника Ігоря Ольшанівського, який після Другої світової війни мешкав у США.
Попель Йосиф (1818 -1888) - «горожанин Галича, багаторічний член громадської ради, член товариства «Просвіта», батько священика о. І. Попеля, пароха у Довгополі на Гуцульщині. Щоправда, тут мусимо уточнити, що Й. Попель є уродженцем с. Медуха, але одружився у Галичі з Анною Заклінсько.
Сегін Володимир, син Пантелеймона та Юлії, уроджений 6 грудня 1899 року - працівник кооперативи, бібліотекар «Просвіти» у 1925 р., пізніше член виділу. У 1930 році у нього проведено обшук через приналежність до УВО. У 1935 року входив у першу п’ятірку оунівців Галича.
Сегін Іван, син Онуфрія і Гелени, уроджений в 1880 р. – заступник голови міського осередку за головування о. Миколи Яновича.
Сівецька Єлизавета – член виділу товариства «Просвіта» у 1925 році, пізніше секретар «Просвіти» за головування о. Т. Самотулки, дружина вчителя місцевої школи Балицького Фердинанда, колишнього сотника УГА.
Скрентович Володимир, син Стефана і Теклі, уроджений 11.10.1885 року, емеритований учитель, мешкав на вулиці Замлиння, 36. Заступники голови товариства «Сільський господар» у 1937 році, голова галицької філії «Просвіти» в 1936 -1938 рр.
Скрентович Юрій, студент права, який тимчасово мешкав в Галичі у 1935 році, тоді ж входив до секція «Молоді української», яка діяла при філії «Просвіти».
Стебновський Ярослав – член виділу товариства «Просвіта» у 1925 р. У 1933 році входив до числа старшин Сокола-Батька у Львові, урядовець Земельного Банку Гіпотетичного. З 1944 р. - на еміграції.
Чемеринська Анна, дочка Федя і Марти (за іншими даними Марії) Бродович,уроджена 26.12.1913 р. - член управи товариства «Просвіта», пізніше бібліотекар місцевого осередку «Союзу українок у 1936 р.
Чемеринський Петро – емеритований австрійський службовець. За часів ЗУНР входив до Станиславівської повітової ради, у 1925 р. заступник голови товариства «Просвіта», пізніше член ревізійної комісії місцевого виділу.
Яворівський Корнило з Галича – секретар філії «Просвіти», вибраний 4 листопада 1937 року на загальних зборах товариства.
Янович Корнелія, 1892 р.н. - вчителька, працювала у Залукві та Галичі, у 1927 році вона здала державний музичний іспит у Львівській консерваторії, член виділу товариства «Просвіта» у 1932 р. за головування Володимира Левицького. Померла у 1977 р.
Янович Осип – син Миколи та Анни, уроджений 17.08.1897 р., закінчив гімназію, а за нею університет, де здобув юридичну освіту. Голова міського осередку «Просвіти», заарештований 10 жовтня 1930 р. (звільнений у грудні). Був директором Українбанку (Кредитного банку) у Галичі. У 1937 році вибраний заступниками виділу Товариства «Просвіта». Після війни був директором кінотеатру у Львові, але потім повернувся до Галича, де і помер.
Янович Теофіл – купець, Янович Теофіл, син Миколи і Анни, уроджений 17.01.1883 р. Був членом засновником товариства «Просвіта» у Галичі, але пізніше покинув місто і працював у Народній Торгівлі у Теребовлі, Збаражі і Мостиськах. До Галича повернувся після Першої світової війни, був членом виділу «Просвіти» у 1925 році. У 1933 році – прихильник УНДО, член виділу товариства «Рідна школа». У 1935 р. обраний членом контрольної комісії місцевого осередку «Просвіти», а у 1936 р. входив до повітового виділу товариства. Помер у Галичі у 1953 році.
Юркевич Володимира, дочка Володимира і Параски, уроджена в Галичі 19.11.1910 р.- член контрольної комісії. У документах згадується також Марко Юркевич, активіст галицького товариства «Сокіл».
Зрозуміло, що інформація про перелічених вище осіб було б ширшою, якщо б відгукнулися їхні родичі. Також було б добре доповнити дані відомості фотографічним матеріалом, бо знаємо, що багато галичан у сімейних альбомах зберігають старі світлини, але не дуже поспішають ними поділитися. А час минає, одне покоління змінює інше, залишаючи майбутньому «буденну і сіру» історію міста. Галич втрачає свої позиції одна за одною. І виникає запитання: а що ми залишимо нащадкам? Але щось мусить дати Галичу поштовх для розвою. І роль галичан у цьому процесі, я переконаний, не остання.
Іван ДРАБЧУК

Переглядів: 37 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019