Четвер, 28.03.2024, 11:27:38

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Березень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Архів новин
Головна » 2019 » Березень » 31 » “Газовий музей” у Івано-Франківську шукає експонати за винагороду
15:51:56
“Газовий музей” у Івано-Франківську шукає експонати за винагороду

До 140-річчя газифікації міста у 2013 році у Івано-Франківську відкрили «Газовий музей». Його облаштували у підвалі будинку на Ленкавського, який понад 100 років тому був адміністративним корпусом газового заводу. Нині газовики хочуть поповнити колекцію – за експонати обіцяють винагороду.

Екскурсію музеєм для «Репортера» провела прес-секретар ПАТ «Івано-Франківськ­газ» Галина Цап. Експозиція розміщена у чотирьох невеликих залах. Кожен із майже півсотні експонатів – свідчення прогресу та газифікації Станиславова.

На вході зустрічає макет ратуші. Саме в ній у 1873 році прийняли рішення про будівництво першого у Станиславові та одного з перших в Україні газового заводу. Збудували його біля Валів на вулиці Газовій, нині Дністровській, навпроти сучасного продуктового ринку.

На початку штат газовні налічував менше 10 людей.

У 1900 році збудували новий завод – на сучасній вулиці Ленкавського, а тоді Фаб­ричній. Його будівлі стоять і нині. Виробниче приміщення зараз винаймають в оренду різні фірми. Виглядає сумно. А ще два корпуси – на території «Івано-Франківськгазу».

«Газ тоді використовували виключно для освітлення вуличних ліхтарів, – розповідає Галина Цап. – Такі газові ліхтарі можна зустріти на старих поштівках міста. Першим газифікованим будинком стала ратуша, де провели газове освітлення. Потім освітили вокзал та інші будівлі».

Лише потім почали з допомогою газу освітлювати помешкання, а згодом і готувати їжу. Недоліком світильного газу було те, що він не мав запаху, каже Галина Цап, одоран тоді не додавали, бо ще не було такої технології, нещасні випадки траплялися частіше.

У кутку стоїть прототип автентичного ліхтаря. Його відтворили за старими зразками. На стінах – фото, які ілюструють, як понад 100 років тому користувалися газом. Зокрема, зображені газові праски на фабриці.

Галина Цап пояснює, так легше пояснити дітям принцип їх використання – до кожної праски була під’єднана газова труба. А нижче на стелажах – уже справжня газова лампа і газова праска початку 1900-х. Праска приїхала сюди з Харківської області. Такими ж користувалися і у Франківську, але знайти експонати на місці не просто.

«Це перші газові прилади, якими користувались у місті. Я найбільше люблю газову лампу – вона рідкісна, освітлювала якийсь із будинків у Франківську. Цю лампу приніс наш працівник – у них династія газовиків, тож лампа збереглася, – розповідає Галина. – Плафон розбився, але є фото, як він виглядав колись. Можливо хтось і не знає, що у нього на стриху зберігається газова праска і що вона для нас є цінною».

Каже, збирали експонати майже дев’ять місяців. Усі – подаровані. Наприклад, обл­енерго передало розвідні ключі 1900-х років, виготовлені в Америці. До пошуку експонатів долучилися всі працівники.

На двох підсвічених стендах – невеликі кольорові скельця із рекламою газових приладів. Їх зображення проектували у кінотеатрах під час показів на початку 1900-х, коли у побуті починали використовувати газові праски, плити, каміни та водонагрівачі. «Szybko i czysto» – пише, наприклад, на рекламі із зображенням вишуканої господині за прасуванням.

У наступній кімнаті – лічильники, від найстарішого до сучасних, сигналізатори газу. Найстаріший експонат і гордість музею – перший газовий лічильник 1896 року. Його подарував один із мешканців вулиці Шевченка, колись Липової.

«Чоловік прочитав у газеті оголошення про пошук експонатів для музею і зателефонував нам, – розповідає Галина Цап. – До речі, на Шевченка під час заміни газопроводу знайшли трубу, якою до ліхтарів транспортували світильний газ. Шматок товстої ще чавунної труби нині теж – один із експонатів».

Еволюцію труб – від перших до тих, які використовують нині, показали на стіні, аби їх порівняти: товсті чавунні, радянські, сучасні поліетиленові. А під ними – виставка сірникових коробок. Галина Цап каже, коли лише почалася газифікація природним газом у 1960-х, на сірниках друкували пам’ятки з правилами безпеки.

Як перші газові прилади виглядали у побуті, можна побачити у облаштованих у стилі того часу ванній кімнаті та кухні. Галя каже, коли на початку 1900-х почали освітлювати приміщення, це могли собі доз­волити лише багатії.

Над металевою ванною – водонагрівач 1920-х років з душем. Його музею подарували львів’яни напередодні відкриття. В імпровізованій кухні є перша плитка на зрід­женому газі, поряд з нею – газовий балон. На стіні для антуражу роздруковані з рек­ламних скелець плакати та висить старе радіо, яке більше нагадує велику чавунну тарілку. На столі – гасова лампа.

«Чого бракує найбільше, це газового холодильника. Це наша мрія, тож якби були охочі передати такий холодильник музею, ми готові його придбати, – говорить Галина Цап. – У кого є газові лампи, праски, плойки, ми радо приймемо в подарунок чи за винагороду».

Музей найчастіше відвідують групи школярів, студенти, делегації з інших міст та країн. Охочим відвідати музей достатньо зібрати групу з 10 людей і домовитись про екскурсію за телефоном 0342 58-62-80.

Ольга Суровська


Переглядів: 257 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024