У міжвоєнному Станиславові відомою і шанованою була родина Шарферів, які володіли великою кам’яницею і кав’ярнею.
Довгі роки справи у Шарферів процвітали, аж ось у їхньому житті настала чорна смуга. Пана Шарфера переслідували невдачі у ділових оборудках, тож незабаром він втратив практично всі родинні статки. Врешті-решт він помер, залишивши сім’ю практично у злиднях.
Син померлого, який тоді навчався у сьомому класі гімназії, та його на рік молодша сестра Жанетта вирішили діяти, щоб якось вибратися з фінансової ями. На жаль, для цього вони вибрали нечесний шлях – разом із матір’ю почали фабрикувати фальшиві монети в 20 грошей. Пускати фальшивки в обіг їм допомагав відомий злодій Ізраель Ласт, який зберігав їх у своєму помешканні на вул. Коллонтая (тепер вул. Дністровська).
Незабаром ці монети заполонили весь Станиславів, але поліція довший час не могла й подумати, що їх фабрикуванням займалася поважна і шанована родина. Згодом їх усе ж викрили і всі троє опинилися за ґратами. В тюрмі молодий Шарфер познайомився зі знаменитим станиславівським зломщиком Владиславом Недзялковським, і після виходу з тюрми разом із ним здійснив низку крадіжок. Зокрема вони пограбували велику крамницю Зальцінгера у середмісті.
Але злодії не знали, що купець сам мав зв’язки з кримінальним світом, а тому швидко дізнався, хто саме його пограбував. Під якимось приводом навідавшись до помешкання Шарферів, він побачив у них декілька речей зі своєї крамниці. Після цього Зальцінгер звернувся до поліції, і Шарфера та Недзялковського знову арештували. Поліція затримала також матір і сестру Шарфера, які займалися збутом вкрадених речей.
Справа Шарферів стала справжньою сенсацією для Станиславова, тож судова зала під час слухання була переповнена.
Підготувала Олена БУЧИК |