У польовому сезоні 2023 року експедиція Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спільно з МГНО «Дубенський археологічний осередок» працювала поблизу села Спас, що в Калуському районі на Івано-Франківщині.

У складі експедиції були археологи Яна Яковишина, Марія Войтович та Максим Мельничук, розповідають на сторінці відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України у фейсбуці.

Цю пам’ятку відкрив археолог Богдан Томенчук ще у 1970-х роках, а влітку 1984 року археологічні дослідження провели співробітники відділу НАН – Лариса Крушельницька (керівниця експедиції) та Дмитро Павлів (заступник). Тоді ж було встановлено, що це двошарове укріплене поселення доби енеоліту й раннього заліза.

У 2017 році короткотривалі розвідки тут здійснював археолог Тарас Ткачук.

Завданням цьогорічних робіт було визначення відносної хронології трипільського етапу заселення пам’ятки.

Шурфування дозволило виявити на поселенні трипільську площадку – залишки житлової споруди та господарську яму. Зафіксовано один з торців споруди, проте більша частина будівлі знищена урвищем.

Матеріал з об’єктів дозволяє ствердити, що трипільський горизонт пам’ятки відноситься до етапу ВІ–ВІІ (заліщицька група). Це одне з найдалі висунутих в Карпати трипільських поселень цього часу.
Об’єктів доби раннього заліза не виявлено, простежено лише культурний шар, насичений фрагментами кераміки.

“На жаль, пам’ятка поволі руйнується – зауважено зсувні процеси, а саме – поступовий обвал південної сторони мису. Це добре демонструє розкоп № 1 1984 р., розташований на південному краю поселення і обриси якого досі проглядаються. Згідно зі звітом Л. Крушельницької, в ширину він сягав 4 м, зараз має лише 1,5 м. Непевним залишається питання часу побудови оборонних конструкцій на поселенні – валу і рову”, – зазначили фахівці.