Історія з Євангеліями захопила з самого початку. А почалося все з повідомлення галицької письменниці Світлани Гуйтан, що близько 400 років тому Феодосій Ониськевич за зібрані громадою Медині кошти купив Євангеліє, надруковане у Львові. Відтак з часом його продали до Чернелиці. І тут стало цікаво, чи справді ця давня реліквія зберігається у місцевому храмі, адже не всюди можна побачити Євангеліє 1600-х років.
Завдяки допомозі настоятеля чернелицької церкви Різдва Пресвятої Богородиці Дмитра Стефанюка, Євангеліє все ж відшукали. На диво, воно не покидало стіни храму. Напружуючи око, можна було розгледіти напис олівцем – 1644 рік. Це безцінна знахідка як для Медині, так і для мешканців Городенківщини. До слова, місцевій святині більше 200 років і колись, за дослідженнями істориків, парохом тут служив о. Григорій Шашкевич відомий галицький громадсько-політичний і церковний діяч, посол до австрійської Державної ради та Галицького сейму, двоюрідний брат Маркіяна Шашкевича. А також о. Денис (Діонизій) Нестайко, родині якого буде присвячена наша наступна стаття.
Це, як-то кажуть, був лише початок. «Галицький кореспондент» розпочав своєрідне «полювання» на стародруки Городенківщини, в ході якого довідалися не менш цікаві історії.
До прикладу, подібне Євангеліє 1690 р. збереглося і в храмі св. Косми й Дем’яна с. Далешове – одному з паломницьких центрів Городенківщини. Як зазначив настоятель місцевої церкви Тарас Іванюк, це Євангеліє було спрезентоване, оскільки розголос про чудотворну ікону Пресвятої Богородиці набув свого часу великої сили, навіть за межами України. Прибувають сюди прочани і нині. Також у святині збереглося і Євангеліє 1800-х років, видане в Почаєві, цінна книга 1876 р. про ікону Божої Матері та ряд інших стародруків. Село Далешове взагалі заслуговує окремої публікації, адже його історія дуже цікава, а подекуди навіть детективна. До прикладу, за словами о. Тараса Іванюка, в сільській печері проживали монахи. Деякі дослідники вважають, що там є велика вірогідність підземної церкви. Тому ця гіпотеза потребує неабиякого дослідження.
У Тишківцях в греко-католицькому храмі св. Миколая зберігається на престолі Євангеліє 1759 року, надруковане в Почаєві. Краєзнавець та історик Богдан Купчинський у своїй книзі «Тишківці: сліди, вкарбовані у вічність» пише, що за переказами місцевих мешканців, це міг бути подарунок самого Миколи Потоцького, польського магната й мецената, але на жаль дарчий напис не зберігся, тому цю інформацію не можна ані спростувати, ані підтвердити.
Євангеліє 1891 року написання, проте різні за верхньою палітуркою, вдалося віднайти у тих же Тишківцях та Слобідці. Тишківське Євангеліє з центральним зображенням воскреслого Ісуса Христа наразі зберігається у музеї-садибі Шухевичів. На одній із сторінок можна розгледіти напис, що спрезентували його для громади села Микола та Марія Дідики за 850 корон (крон).
Історія слобідського Євангелія із центральним зображенням розп’ятого Ісуса Христа була доволі ж непростою. Церкві Покрови Пресвятої Богородиці, як і Чернелицькій святині, 200 років, і вона має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Довший час, а це 28 років, була зачинена. Та, за свідченнями місцевих мешканців, радянська влада у ній складу не робила, як це було в більшості храмів.
Після закриття святині люди переховували в печі Євангеліє, церковні чаші, а в землю закопували священичий одяг. Вбрання, на жаль, не збереглося, а давнє Євангеліє і дві церковні чаші вдалося зберегти. А це було непросто й навіть небезпечно на той час.
Також о. Микола Кравчук показав чимало інших давніх церковних стародруків. Під час розмови кілька раз наголошував на якості тогочасного паперу, з якого робили книги. Нинішній папір, за словами пароха, не зберігся би стільки років. Не могла не спитати і про давню музикальну ікону, яку радянська місцева влада разом з іншими цінними образами та райськими воротами вивезли в невідомому напрямку. І тут о. Микола Кравчук навів на слід. Мовляв, бачив подібну музичну ікону в сусідньому селі Сороки. Віднайти справжню церковну музичну ікону не вдалося, але старовинний музикальний образ Пресвятої Богородиці, правда без механізму, зберігається в родині Кушніруків с. Сороки. Йому понад 100 років.
Це лише невеличка частина знайдених давніх Євангеліє. На території Городенківщини, впевнені, ще чимало цінних стародруків, які потребують належного збереження та дослідження.
Юлія МАРЦІНІВ,
"Галицький кореспондент" |
