Мабуть, тут мешкають найбільші шанувальники творчості Івана Франка, адже саме в цьому селі постав перший в Україні пам’ятник Каменяреві – в 1927 році.

Історія його виникнення – це вияв непокори владі. Споруджували таємно й постав він за одну ніч попри заборону тодішньої місцевої влади. Ініціатором був місцевий вчитель Олекса Іваночко, який спорудив пам’ятник за сприяння місцевих мешканців та емігрантів-односельчан. Скульптор – сільський майстер Микола Буджак. Розібрати цей монумент поліція так і не наважилася, тому й залишився до сьогоднішніх днів.

Свого часу пам’ятник доглядав місцевий житель Йосип Шадний, учасник сотні «Дністер» на псевдо «Меч». Він мешкав поблизу й після усіх буремних подій наче оберігав славетного Каменяра. У 1956 році з нагоди 100-річчя від дня народження І. Франка і в 1982 р. пам’ятник було реконструйовано, але нині монумент знову потребує реставрації.

До слова, на Городенківщині є ще один більш сучасний пам’ятник галицькому просвітителю – в Ясеневі Пільному, зведений 11 жовтня 1992-го до 150-ї річниці від дня його народження.

Не менш цікавий пам’ятник, яких на Івано-Франківщині лише три, – видатному політичному діячеві та історику Михайлові Грушевському. Постав він 29 вересня 1996 року у Вербівцях. Ініціатором і спонсором  виступив місцевий фермер Микола Андрусяк. Він же довший час очолював місцевий хор, який у далекому 1970 році отримав звання народного. На той час це звання мали лише два хори – ім. Г. Верьовки та Черкаський. Тому для Вербівського самодіяльного хору це було велике визнання.

Городенківщина славиться і найвеличнішим пам’ятником українському пророку Т. Шевченку, який по величині вважається найбільшим в Україні після Канівського. Стоїть на горі висотою 8 м, до якого ведуть кам’яні сходи. За слова письменника та публіциста Василя Бабія, вихідця цього села, це наче маленький Канів із Чернечою горою. Пам’ятник споруджено за кошти місцевих мешканців, діаспори та інших небайдужих людей.

А один із найдавніших пам’ятників славетному Кобзарю на Городенківщині знаходиться у с. Торговиця, зведений коштом селян 1961 року до 100-річчя від дня смерті. Його спорудження – доволі драматичне. Місцева влада не дозволяла ставити монумент, тож активісти села разом зі своїми внуками поїхали до Києва в міністерство культури отримати дозвіл. Його отримали. Але аж через пів року. І пам’ятник Т. Шевченку нарешті в селі з’явився.

Крім вищезгаданих монументів, наявні пам’ятники й іншим видатним постатям, зокрема віце-президенту ЗУНР Леву Бачинському, команданту Збройних Сил Карпатської України Михайлові Колодзінському, головнокомандуючому УПА Роману Шухевичу та іншим.

На жаль, у жорстокій війні Україна народила новітніх героїв, яким у недалекому майбутньому постануть численні обеліски, та ми не повинні забувати тих, хто своєю титанічною працею, а незрідка і життям, прокладали тернистий шлях нашої Незалежності. Історію слід пам’ятати!

         Юлія МАРЦІНІВ