Понеділок, 2019-09-16, 1:19 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Лютий 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728
 
Архів новин
Головна » 2013 » Лютий » 27 » Остання війна за правилами
2:43 PM
Остання війна за правилами
Днями в івано-франківському видавництві «Лілея-НВ» побачила світ книжка доктора історичних наук, професора кафедри теорії та історії держави і права ПНУ ім. В. Стефаника Сергія Адамовича «Станиславів у часи лихоліть Великої війни (1914—1918 рр.)», яка вийшла під №38 у серії «Моє місто». Одразу ж в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася і презентація видання, у якій взяли участь, крім автора, рецензент книжки доктор політичних наук, професор кафедри політології інституту історії і політології ПНУ ім. В. Стефаника Іван Монолатій, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії інституту історії і політології ПНУ ім. В. Стефаника Олег Жерноклеєв, знаний на  Прикарпатті колекціонер старих поштівок Зеновій Жеребецький та ін.
Своє історичне дослідження про соціально-економічне, суспільно-політичне та культурне життя Станиславова в період Першої світової війни С. Адамович присвятив 350-річчю надання містові мардебурзького права. Автор пропонує об’єктивний погляд на події, які відбувались у нашому місті майже 100 років тому. За словами І. Монолатія, книжка «Станиславів у часи лихоліть Великої війни (1914—1918 рр.)» — це перша спроба побачити складні, суперечливі події начебто вже далекої від нас війни. Як відчувало населення цю війну, як реагувала влада, якими були репресивні заходи окупаційної російської адміністрації — все це є на сторінках книжки.
«Професорові С. Адамовичу вдалося компактно і самостійно подати той матеріал, який дуже далеко був захований від дослідників, — наголосив і. Монолатій. — Цією книжкою автор зробив істотний вклад у розвиток містознавства, оскільки крізь її призму можемо побачити і соціальні, й етнічні, і демографічні зміни, які відбувалися, настрої городян, різноманітні курйози, трагікомічні моментиѕ Ця книжка нині є єдиною повною версією широкої панорами історії Станиславова  у період Першої світової війни».
Сергій Адамович зазначив, що період Першої світової війни вважають найменш дослідженим в історій нашого міста, оскільки війна не надихає до написання книжок, бо у її часі немає будівництва, розвою, натомість є лихоліття, про які спогадів зафіксовано мало, а документи часто втрачено. Науковець розповів, що тема його кандидатської дисертації стосувалася Першої світової війни, тому й вважав своїм обов’язком написати книжку про Івано-Франківськ у цей період. «Це була остання війна за правилами, — каже С. Адамович. — У місті було все — жах кавказьких дивізій, які двічі сюди ломилися, проте працювали кінотеатри за розпорядком, дбали про медичний захист жителів від епідемій... Ця війна з різними нотками. Скажімо, представники російської окупаційної адміністрації піддавали утискам євреїв, забороняли їм проводити свої свята, виходити за межі синагоги тощоѕ Я бачив список, у якому було зазначено, що замовляли собі російські офіцери. Це і джин, і віскі, і старка, і коньяк і т. д. А для солдатського складу — вісім-десять бочок пива. Тобто солдатів також не ображали, бо це була війна за розпорядком...»
С. Адамович звертає увагу на те, що тоді в Станиславові було чимало промислових підприємств. Зокрема, це і гасовий, і спиртоочисний, і оцтовий заводи, і цегляні, і шкіряні підприємства, ткацькі, сукняні фабрики, водяний млинѕ Схоже, тодішній Станиславів був значно розвиненішим у промисловому сенсі, ніж сьогоднішній Івано-Франківськ. Проте, відповідно до записів російської довідки, майже вся власність перебувала в руках євреїв. Також автор зауважив, що російські окупанти порівняно нейтрально ставилися до українців і поляків, а найбільшим утискам піддавали євреїв, про що свідчило чимало фактів.
О. Жерноклеєв зазначив: «Попри те, що війна — це велике безумство і водночас одна з найбільш депресивних тем, однак автор знайшов у ній для себе певну психологічну розраду. Цікавинки, курйози, які описано в книжці, ще раз підтверджують, що людина насправді завжди залишається людиною».
Директор Української гімназії №1 м. івано-Франківська ігор Дейчаківський та колекціонер Зеновій Жеребецький розповіли про зібраний ними ілюстрований матеріал, який автор використав у своїй книжці про тодішній Станиславів. Крім цього, І. Дейчаківський, який також є на Прикарпатті відомим істориком, зазначив, що книжка С. Адамовича — це як поштовх до вивчення історії нашого міста в часи Першої світової війни, це спроба прорубати тунель до свідомості людей, оскільки є мало грунтовних історичних досліджень цього періоду.
Важливо і те, що, описуючи життя Станиславова в умовах революційних подій 1917—1918 рр., автор звертає увагу на те, що після укладення Берестейського миру між центральними європейськими державами й Україною 9 лютого 1918 р. у місті актуалізувалося українське питання, що й привело до подальшої підтримки населенням утворення Західно-Української Народної Республіки в листопаді 1918 року. 
Оксана ПРОЦЮК

Переглядів: 425 | Додав: limnytcja







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019