Неділя, 04.12.2022, 05:00:11

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Листопад 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
 
Архів новин
Головна » 2022 » Листопад » 20 » Скалічені, але віднайдені ангели повернулися до рідного міста: знайдено картуш з родинного маєтку нотаря Лева Гузаря в Галичі
15:34:53
Скалічені, але віднайдені ангели повернулися до рідного міста: знайдено картуш з родинного маєтку нотаря Лева Гузаря в Галичі

В підготовці до ювілеїв з часу першої письмової згадки про Галич (1996, 2017, 2023) завжди з’являються окремі публікації автори яких стверджують, що «всі влади знищували місто, нівелювали його історичну роль» і т.д. – при цьому не говорять про політичні, суспільно-економічні, демографічні фактори, які впливали на розвиток міста. Поруч з цим реальністю є те, що окремі держави в складі яких знаходився Галич, розвивали його транспортне сполучення, електрифікували, регулювали ріки, забезпечували перед повенями та ін.; натомість саме окремі галичани спричинювалися до руйнації міста, втрати його історичної пам’яті.

Неочікувані знахідки час до часу повертають нас до минулого міста і дають практичну змогу доторкнутися до його культурної спадщини. Так трапилося і тепер, в листопаді 2022 р., коли було віднайдено картуш з тепер вже неіснуючого будинку, який відомий галичанам тим, що в ньому проживала родина нотаря Лева Гузара (дідуся Патріарха УГКЦ Любомира Гузара).

Цей картуш (декоративна ліпнина у вигляді герба – прикраси) було випадково віднайдено відомою в місті особою, яка побажала залишити своє прізвище в таємниці. Про знахідку було поінформовано наукових працівників Національного заповідника «Давній Галич». Згідно слів автора знахідки: «…ця ліпнина була на фронтоні знищеного будинку Гузарів. Це якщо мені не зраджує зорова пам'ять, бо я колись мешка(в)ла на вулиці Осмомисла і щодня повз цей будинок проходи(в)ла. Але вирішувати вам, фахівцям…». Відповідно, працівники відділу охорони культурної спадщини одразу у вказаному місці знайшли предмет і забезпечили його транспортування в заповідник.

Огляд предмета, порівняння його з виглядом оригіналу (збереженого на ряді світлин) дало змогу ствердити, що це дійсно декоративна оздоба, яка розміщувалася над вхідними дверима (орієнтовно з 1900 до 1996 р.) будинку відомого, як «дім нотаря Лева Гузара».

З автентичних світлин поч. ХХ ст. бачимо, що картуш складався з кількох елементів у вигляді двох ангелів / античних дитячих фігур та жіночого обличчя. Декоративна оздоба виконана з гіпсу, на дротяному каркасі. Помітні сліди двох фарбувань: шар білого кольору (новішого часу) та шар блакитного (давніший період). Декоративні гіпсові елементи кріпилися на дерев’яній основі (складається з двох збитих широких дощок) розміром 189 * 55 см за допомогою довгих цвяхів. Цілісна конструкція (декор та дерев’яна основа) монтувалася в спеціальну нішу на головному фасаді над вхідними дверима.

На даний час картуш перебуває у понівеченому стані, відбиті частини тіла у ангелів, втрачено окремі елементи композиції (зображення жіночої голови, голів, рук і ніг в ангелів). Фактично втрачено ½ цілості картуша.

Будівля на якій він знаходився пережила Першу світову, українсько – польську, радянсько – польську та Другу світові війни; до часу руйнації будинку в 1996 р. вже давніше було розібрано портик з колонами, збито пілястри та ін. – проте, картуш знаходився на фасаді до останнього. Зі знищенням будівлі в 1996 р. ця декоративна оздоба зникла, ніхто не знав, де вона знаходиться. Був переказ, що певна особа забрала його для оздоблення своєї приватної будівлі…

Випадкова знахідка дала відповідь на частину невідомих досі питань. Виявилося, що картуш всі ці 26 років знаходився за яких 100 метрів від місця свого колишнього розташування, на горищі одного з приміщень колишньої районної лікарні. Ймовірно, його тут залишили ще в 1996 р. З яких міркувань не передали його одразу в заповідник, чи сам заповідник на той час не мав зацікавлення – зараз важко відповісти. Швидше всього, його там було залишено в оригінальному вигляді, без пошкоджень, а саме знищення відбулося в період 2017 – 22 рр., коли приміщення старої районної лікарні залишилися без нагляду і стали місцем зборів неповнолітніх. Можливо, саме вони проводячи тут час, розбили старовинну оздобу…

На даний час, окрім старих світлин, це єдиний збережений предмет з будівлі Лева Гузара.  Безперечно, він стане одним з важливих експонатів в складі фондової збірки Національного заповідника «Давній Галич» - як цінне джерело інформації щодо архітектури середмістя, спадщини відомих осіб – громадських діячів міста. Приємно, що цю знахідку виявлено перед черговою річницею з часу першої згадки про Галич, яку відзначатимемо в наступному році (2023). Ці ангели в певній мірі символізують історію міста - давнього, пошарпаного в боях і володарюваннях різних режимів, проте вцілілого, з надією на подальше відновлення.

Яка подальша доля цієї важливої знахідки? З огляду на відсутність музею міської історії Галича XVIII – XX cт., браку місця для збереження такого габаритного експонату, а насамперед потреби його представлення для огляду всіх зацікавлених – місцем його експонування може стати Музей історії Галича в с. Крилос – де є окрема експозиція присвячена Патріарху УГКЦ, кардиналу Любомиру Гузару, який був внуком галицького нотаря Лева Гузара. Звичайно, це потребуватиме роботи реставраторів, які виконають очищення, забезпечать фіксацію окремих частин в єдину цілість. На перспективу, важливим було б додаткове проведення огляду місця знахідки з метою пошуку втрачених елементів картуша…

Кілька слів про будинок, однією з оздоб котрого, є нововіднайдений картуш. Він знаходився у центральній частині ділянки історичної забудови міста на розі сучасних вулиць Ярослава Осмомисла та Івана Франка, за адресою вул. Ярослава Осмомисла, 14. Будівля була характерним прикладом одноповерхової мі­ської забудови періоду класициз­му кінця XIX ст.

Перелік пам’яток місцевого значення конкретизував, що будинок збудований в 1858 р., хоча дане датування не підтверджене наявними картографічними та кадастровими джерелами. За філокартичними джерелами, можемо ствердити, що станом на липень 1900 р. споруда вже існувала. Наявна також листівка з цим будинком, яку датують до 1899 р. – але з огляду на відсутність штемпеля і додаткової інформації, цю дату не можна підтвердити. Можливо, первинно будинок належав міському нотарю, а згодом бурмістру Галича Михайлу Савицькому.

У 1908 – 1923 рр. в будинку проживав нотар Лев Гузар з сім’єю: дружиною Вільгельміною та синами Ярославом і Олександром. Окрім житлових кімнат, одне з приміщень призначалося для функцій нотаріальної контори.

В період УРСР та перші роки незалежності України вико­ристовувався як відділення районної поліклініки. В останні роки знаходився в занедбаному і руйнівному стані.

Розпорядженням Представника Президента України в Івано-Франківській області  від 23.03.1994 р. №77 був внесений до Переліку пам’яток архітектури і містобудування місцевого значення м. Галича. Охоронний номер 1186. Незважаючи на наявність статусу пам’ятки був зруйнований (1996 р.) згідно рішення тогочасного керівництва районної влади, в рамках благоустрою міста до відзначення 1100 – ої річниці з часу першої письмової згадки про Галич (1996).

Довідково. З 50 – их років і до сьогодення в Галичі було знищено або пристосовано під інші потреби наступні пам’ятки культурної спадщини: греко – католицьку церкву святого Миколая (1961), римо – католицький костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1965), кенасу караїмів (1985), родинний дім нотаря Лева Гузара (1996), частину фортифікаційних укріплень ПСВ в урочищі «Лози» (2015), під загрозою опинився будинок римо – католицької плебанії (2022).

Принагідно висловлюємо щиру подяку за активну громадянську позицію та любов до минулого міста «невідомій» поважній особі, завдяки якій буде збережено для майбутнього ще одне свідчення про наше минуле!

Андрій Чемеринський,

Почесний краєзнавець України


Переглядів: 27 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 22. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2022