До 70-ї річниці загибелі сотника Армії УНР Франца Яковича Бориса (16.07.1896-28.02.1943) Франц Борис народився у м. Станіславі в 1896 році. Служив у австро-угорській армії, брав участь у Першій світовій війні, перебував у російському полоні. Після вибуху революції в Росії повертається в Україну і в січні 1918-го вступає до Галицько-Буковинського куреня Українського Січового Стрілецтва, який згодом перейменовано на 1-ий курінь УСС, командантом якого став Євген Коновалець. У березні призначений командиром кінної розвідки 4-го полку січових стрільців. Після розформування полку німцями залишається у Києві. У грудні – уже командир кінного дивізіону січових стрільців, який згодом розгорнуто у кінний полк січових стрільців Армії УНР. Під час бойових походів захворів на тиф. Із другої половини до жовтня 1920 року Франц Борис виконує обов`язки командира 4-го кінного полку Київської дивізії Армії УНР, потім – офіцер штабу 6-ї стрілецької дивізії Армії УНР. Після інтернування військ Армії УНР Польщею проживав на Волині. Опісля переїжджає у с. Волосів Надвірнянського повіту на Станіславщині, де одружується. У Волосові організовує товариство «Луг». У часи Другої світової війни переїздить до Польщі, де стає волосним старшиною на Грубешівщині. 28 лютого 1943 р. загинув від рук польських терористів. Славні подвиги патріотів України, котрі стали творцями першого національного війська, нехай ніколи не будуть забуті. Вічна слава Героям, які боролися за волю України! Ігор АНДРУНЯК, депутат районної ради, голова райорганізації Української Народної Партії |