«Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу»
(Квітка Цісик про другу записану збірку пісень «Два кольори»)
Вона завжди мріяла жити в Україні, але була тут всього один раз. Її добре знав і чув весь світ, американці навіть підрахували, що голос Квітки Цісик лунав 22 мільярди разів в різних радіоефірах, з екранів кінотеатрів, на телебаченні. Згодом вона прийшла і до нас - унікальним сопрано зазвучали у її виконанні «Два кольори», «Я піду в далекі гори», «Чорнобривці». 
Незважаючи на всесвітню славу, ім’я Квітки Цісик, на жаль, малознане в Україні. Щоб вшанувати пам'ять американської співачки українського походження, яка зачарувала світ українською піснею і водночас популяризувати рідну пісню та поетичне слово 6 вересня відбувся літературно-мистецький фестиваль імені Квітки Цісик в селі Ліски Коломийського району.  В цьому селі жили дідусь і бабуся легендарної співачки та восьмеро їхніх дітей, зокрема і її батько – відомий віртуоз-скрипаль Володимир Цісик.        
 Ініціатором та невтомним організатором свята є лауреат літературних премій імені Т. Мельничука і В. Стефаник, поет, краєзнавець Ярослав Ясінський. Щороку на Циганському горбі - власному обійсті біля старої сільської школи, він збирає художників, поетів та музикантів. Фестиваль започаткований ще в 1999 р. Я. Ясінський зібрав письменників на осінні поетичні читання в саду. «Стояли столи в саду, яблука падали на тарелі…Кожен читав по колу», – пригадує засновник початки. А потім по колу пішло свято – щороку восени, приурочене Квітці і віршам. 
Цьогоріч уже традиційно літературну частину дійства вів літературний критик, лауреат численних літературних і журналістських премій, член правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України, а також співорганізатор фестивалю Євген Баран. Серед присутніх був і голова Коломийського об’єднання товариства «Просвіта», краєзнавець Василь Глаголюк.
Незважаючи на відсутність фінансування, цей малий і скромний фестиваль у селі на Коломийщині стає визначною подією для тих, хто на нього приїздить, насамперед, через особливу осінню домашню атмосферу. При саду на розлогих столах продаються книги, зі сцени, уквітчаної рушниками та портретом Квітки Цісик, лунають її пісні, поети читають свої вірші, виступає місцева молодь. Окрім обласної та районної влади, на свято обов’язково приїздять почесні гості із родини Цісиків, зокрема з Нью-Йорка двоюрідна сестра Квітки Люба Павлик, з Польщі - Дарія Висоцька та інші. 
При в’їзді на Циганський горб височіють кілька пам’ятних каменів, в яких Я. Ясінський «зав’язав» задум фестивалю – Квітку, вірші й історію села. Один камінь, тричі обмотаний ланцюгом, береже пам’ять про трійцю просвітителів Лісок: Івана Ісаїва, автора книг про історію села, а також Олексу Кочія і Миколу Цісика – громадських діячів. На другому камені викарбуване перо і надпис латиною: «Без мене про мене». З часом тут планується поставити пам’ятник Квітці Цісик. 
«Хочеться світ здивувати, а він вже не здивується. Він вже не вміє дивуватися. Ніхто не хоче робити задурно, за так. Таких диваків мало»  – каже організатор у відповідь на питання, хто фінансує свято. Та попри це і традиційний літературно-мистецький характер, фестиваль воістину унікальний своєю атмосферою і неповторністю, бо він для душі. А найголовніше, що завдяки краєзнавцю Я. Ясінському здійснилася найбажаніша мрія Квітки Цісик – повернутися додому.