У Надвірній, 20 жовтня урочисто відкрили на приміщенні «Просвіти» на вул. Мазепи меморіальну дошку хорунжого Українського січового стрілецтва, керівника стрілецького хору і директора фронтового театру Української Галицької Армії, надвірнянця Леся Гринішака.
Учасниками цього дійства стали керівники району, члени ветеранських організацій, молодь, представники громадськості. На початку урочистої церемонії прозвучав державний Гімн України. З історичною довідкою про Українське січове стрілецтво виступила ведуча заходу Дарія Гринішак. Біля міської «Просвіти» розгорнули того дня банер та фотовиставку про січових стрільців від Надвірнянського «Союзу Українок».
Право відкриття пам’ятного знаку надали голові Надвірнянського міського осередку «Просвіти», заступнику міністра доходів і зборів України, меценатові Михайлові Ноняку, ініціатору й організатору, депутатові районної ради Ігорю Андруняку та Надвірнянському міському голові Зіновію Андрійовичу. Посвячення дошки відбулось за участі священиків традиційних українських конфесій. Із промовою виступив отець-декан Надвірнянського деканату УГКЦ Іван Качанюк. Він, зокрема, відзначив, що армія Січового Стрілецтва та Українська Галицька не зреквізувала жодної хлібини чи зернини у тих місцевостях, де переходила з боями. А під час жнив січовики допомагали збирати урожай і жали збіжжя, заробляючи за п`ятий сніп. Селяни схвально відгукувались про працю так званої «жнивної» січової сотні. Отець-декан закликав особливо молоде покоління в особі присутніх ліцеїстів Прикарпатського військово-спортивного ліцею дорожити і продовжувати традиції патріотично-вихованого українського січового стрілецтва, пам`ятати витоки і героїзм українських повстанців 1940-1950-их років, Героїв Небесної Сотні та бійців, котрі у ці дні воюють з ненависним російським агресором на сході України.
Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович нагадав, що Надвірна вилонила чимало історичних національних постатей, героїчний шлях яких треба досліджувати і вивчати. Це, зокрема, патріотичні родини січового стрілецтва Леся Гринішака, Буніїв, Николайчуків та інших. «У стінах міської «Просвіти», вірю, відродиться національна слава України. Щиро дякую міському осередку «Просвіти» та хорові «Союзу Українок», а також скульптору, професору Львівської академії мистецтв, уродженцю с. Назавизова Василеві Гурмаку, ініціаторам і меценатам встановлення цієї меморіальної дошки. Щомісяця у Надвірній будемо відкривати й освячувати пам`ятні об`єкти нашої національної історії», – наголосив міський голова.
Зверненням до молоді, до просвітян пам`ятати і наслідувати приклад і жертовний подвиг героїв-борців за незалежність України, а також закликом, щоб далі продовжувати зцементовувати українську націю був проникнутий виступ заступника міністра доходів і зборів Михайла Ноняка. Полковник Українського реєстрового козацтва Олег Половчак звернув увагу, що справжні поривання українського народу увесь світ побачив під час подій на столичному Майдані, а також світова громадськість переконалася на силі духу і незнищенності українців, які в особі добровольчих батальйонів зупинили агресорів на сході.
Клятву Січового Стрільця проголосив вихованець Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату Тарас Андруняк, ліцеїсти-ровесники якого стояли у почесній варті. Образи січових стрільців Леся Гринішака, Олени Степанівни, Софії Галєчко відтворили Юрій Яремчук, Люба Яченко, Галина Чуревич.
Продовжились заходи, приурочені відкриттю меморіальної дошки Лесю Гринішаку і 100-му ювілею створення Легіону Українських Січових Стрільців, виступами аматорських колективів: хору «Союз Українок» з Надвірної (кер. Надія Мацьків); фольклорних гуртів «Союзу Українок» (сіл Гвізд, Парище, Пнів, Молодків);народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Перевесло» із Фитькова (кер. Ольга Багрійчук). Завершив концертну програму соліст РБК Віктор Чудновський.
А ось невеличка інформація про Леся Гринішака. З метою підняття духу знедоленого українського народу і посилення почуття національної гідності і патріотизму в легіоні УСС створили, крім бойових підрозділів, і мистецькі структури (хори, духовий оркестр і театр). До духового оркестру ввійшов надвірнянець Лесь Гринішак. Він – рідний брат Миколи Гринішака, помічника адвоката, українського патріота Миколи Николайчука. Надвірнянці і досі пам`ятають активістку «Союзу Українок» і «Просвіти», довгожительку Емілію Гринішак (Дем`янчук) – дружину Миколи Гринішака. У 1916 р. наш краянин став учасником струнного квартету.
Після створення Української Галицької Армії (УГА) засновано фронтовий театр, адміністратором якого призначили Леся Гринішака, керівником трупи – Гната Юру (згодом відомого театрального актора і діяча України), а завідувачем літературно-репертуарної частини – земляка із Ланчина Юрія Шкрумеляка, відомого українського поета.
1919-го постали кілька стрілецьких хорів, духовий і струнний оркестри, котрі виступали перед стрільцями і місцевими жителями. Стрілецькі хори та оркестри під керівництвом Леся Гринішака і Михайла Гайворонського виступали у багатьох містах Галичини, Поділля і Наддніпрянщини, де проходили бойові рейди УГА.
У лютому 1920-го частина УГА перейшла до Червоної Армії. Разом із театром УГА до Наддніпрянської України перебрався і Лесь Гринішак. Після поразки національно-визвольних змагань у 1921 р. в Умані опинилися шість тисяч галичан із колишніх частин УГА і ЧУГА, які не змогли дістатися до рідної Галичини. Лесь Гринішак переїхав у м. Черкаси, де організував театр. Подальша його доля, на жаль, невідома.
…Такі віхові відзнаки, як пам`ятники Тарасові Шевченку в Надвірній та поету Січового Стрілецтва Юрію Шкрумеляку в Ланчині, пам`ятний меморіал Софії Галєчко в урочищі Розтока у Пасічній, пам`ятник повстанському командиру, майору УПА «Пруту» – Павлові Вацику в Заріччі, меморіальні дошки Лесю Гринішаку, повстанській рідні Марті і Миронові Свідрукам (у недалекому часі їхнім іменем буде названо відновлений сквер у центрі Надвірної), колишньому народному депутатові (найстаршій за віком у тодішньому парламенті України, лідеру Конгресу Українських Націоналістів) Славі Стецько, меморіальний знак пам`яті жертв Голодомору мають прислужитися як зразок національного духу і патріотизму, передусім, для нашої молоді. Бо лише сильний і невпокорений духом може творити сьогоднішнє і будущину нашої Держави – неньки України.
Іван ГРИДЖУК, «Народна Воля» |
