Автобіографію соратниці провідника ОУН Степана Бандери Слави Стецько "Жінка, яка творила незалежну Україну" презентували 11 листопада у Музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери в Івано-Франківську, повідомляє з місця кореспондент Суспільного.

Упорядники книги — сім’я Брацюнь. Презентуючи автобіографію Слави Стецько, Степан Брацюнь розповів, що вона померла, так і не прочитавши вже впорядкований текст. У залі зібралися колишні соратники, друзі та знайомі Слави Стецько.

Євдокія Непеляк була довіреною особою Слава Стецько на виборах. Жінка каже: вона була дуже скромною, уважною, відповідальною та відданою своїм виборцям.

"Свою зарплату нардепа офірувала багатодітним сім'ям та малозабезпеченим, а з депутатського фонду спрямовувала гроші дітям, щоб змогли приїхати на екскурсію до нашої столиці. Я працювала пліч-о-пліч з легендою", — розповідає Євдокія Непеляк.

Директор Музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук розповів, що після перемоги в Івано-Франківську встановлять пам'ятник Славі Стецько. За його словами, вже є готовий проєкт.

Придбати книгу можна було за донат на пікап для 115 окремої механізованої бригади ЗСУ.

Ким була Слава Стецько

Слава Стецько (Ганна-Євгенія Музика) народилася 14 травня 1920 року в селі Романівка на Тернопільщині. У 18 років вступила до ОУН. Українська політична діячка, журналістка, співорганізаторка Червоного Хреста УПА, жіночої та юнацької мереж ОУН, друга керівниця Антибільшовицького блоку народів.

Слава Стецько була дружиною ідеолога ОУН Ярослава Стецька. Жила в еміграції. У 1991 році приїхала до Львова для участі у відзначенні 50-річчя Акта відновлення української державності. Цього ж року була обрана головою Проводу ОУН, а через рік — очолила заснований нею Конгрес українських націоналістів. Тричі обиралася народною депутаткою України.

Померла Слава Стецько 12 березня 2003 року. Похована на Байковому кладовищі в Києві.