 До спорудження першого постійного мосту на р. Дністер (1858) у нашій околиці не було мосту 361 рік – майже чотири століття. Переправа (у трьох місцях) здійснювалася човнами. До цього часу наявність тимчасових мостів у Галичі зафіксована в 1229 (за Данила Романовича), 1403 (згадка про архієпископа Якова Стрепу) та 1497 р. (перебування хрестоносців під містом). Через відсутність мосту місто практично не розвивалося, оскільки головна дорога Станиславів – Львів, Львів – Станиславів проходила у калуському напрямку.

 В ряді наукових праць, які згадують про побудову мосту, кількаразово подається помилкова дата його спорудження – 1860 рік, хоча насправді його введено в експлуатацію у 1858 році.

 Будівництво мосту, незважаючи на умови ріки та брак коштів було досить складним для втілення, проте роботи були виконані за один рік (розпочаті восени 1857 р. і завершені восени 1858 р.).

 Міст було споруджено за рахунок різних фінансових джерел. Зокрема, його будовано коштами галицького магістрату, пожертвами громадян.

 Тогочасні австрійські урядовці приймали активну участь у реалізації будівництва. Серед них: староста Станиславівської округи Георг Бенджамін фон Остерман («…серйозний учасник справи, сильно підтримав будівництво мосту на ріці, яка часто стримувала наближення до світу…»), начальник цісарсько-королівського уряду в Галичі п. Діонізій Тхоржевський («…виконавець думок уряду, робив з посвятою і працею, все було працею його рук. Безпосередньо проводячи нагляд, він мусив постійно співпрацювати з міським населенням, з міщанством, з керівниками, з робітниками; зумів отримати їхню прихильність…»).

 Міст споруджував інженер Домінік Опатович, на той час мав 31 рік («…віком досить молодий, проте талантом, знанням і мистецьким вмінням досвідчений...»). Йому вдалося спорудити міст довжиною 256 метрів; він опирався на 11 опор, хідники мосту були огороджені перилами. Сучасники описували своє враження про міст такими словами: «…обидва береги Дністра сполучує гігантський міст, який згідно безсторонньої пропозиції знавців, домінує над багатьма іншими в нашому коронному краї…».

 Відкриття мосту відбулося 21 жовтня 1858 р. В урочистій події прийняли участь цісарсько-королівський намісник граф Агенор Голуховський, старости Станиславівської та Бережанської округ; чиновники та військовики з Станиславова, Бережан, Бурштина і Рогатина; духовенство двох обрядів, війти гмін галицького повіту, місцеві ремісничі цехи і представництва довколишніх громад, шкільна молодь.

 Процедура відкриття мосту була наступною. Бурмістр Галича вітав цісарсько-королівського намісника хлібом та сіллю, літургія в місцевому костелі, опісля посвячення мосту духовенством обох обрядів. Після посвяти всі присутні організовано процесією перейшли через міст. До присутніх промовляли цісарсько-королівський намісник Агенор Голуховський, священик з Комарова о. Антон Могильницький, ксьондз Антон Клоссон. Завершився захід фестином на котрому грала військова музика.

 В день відкриття мосту одночасно відбулося відкриття пам’ятника, який був споруджений на честь намісника, в подяку за його добродійність. Цей пам'ятник є першим пам'ятним знаком спорудженим в ХІХ ст. на території сучасної Івано-Франківщини. На таблиці вмонтованій на п'єдесталі містився напис: «Його Ексцеленції Яснішому Вельможному Агенору графу Голуховському цісарському Наміснику королівств Галичини і Лодомерії і т.д. і т.д. Мешканці повіту і міста Галича завдячують дійсну участь у побудові доріг та мосту на Дністрі спорудили даний пам’ятник».

З приходом радянської влади таблицю було знято, а людська пам’ять забула якій події присвячено пам’ятник. Понад пів століття існувало кілька версій, на честь чого його спорудили – зокрема, серед інших вказувалося, що він присвячений лікарям, які врятували місто від хворіб.

 У 1868 р. міст через своє значення отримав статус «краєвого».

 Міст пережив повені і рух криги 1864, 1880 (був частково знищеним), 1881, 1882, 1900 (був частково знищеним), 1903, 1907 (був пошкодженим); ремонтувався в 1877, 1881, 1903, 1909 рр.

 Міст функціонував до 1910 р., він відслужив Галичу та краю 52 роки. На заміну йому було побудовано металевий міст, який виконує свої завдання до сьогодення.

 Інженерне мистецтво будівництва дерев’яних мостів в Галичі мало своє продовження в ХХ столітті. Його здійснювали військові підрозділи під час Першої та Другої світових воєн – коли металевий міст на р. Дністер підривався і була потреби переправ через ріку військових підрозділів.

 В 2017 р. старшим науковим співробітником НЗ «Давній Галич» А.Чемеринським було віднайдено текст напису таблиці в архіві Відня, а згодом Львова. Цього ж року силами Заповідника здійснено благоустрій території поруч пам’ятника, відновлено таблицю на п'єдесталі колони та встановлено анотаційну дошку про А.Голуховського.

Андрій Чемеринський,

Почесний краєзнавець України