Понеділок, 2021-10-25, 6:39 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
Головна » 2015 » Серпень » 17 » Значення співпраці митрополита Андрея Шептицького і доктора археології Ярослава Пастернака для історії княжого Галича
11:35 AM
Значення співпраці митрополита Андрея Шептицького і доктора археології Ярослава Пастернака для історії княжого Галича

Така сфера досліджень, як благочинна діяльність УГКЦ, все ще не знайшла свого історика. А тим часом вклад церкви в розбудову української науки і мистецтва, без сумніву, заслуговує монографічного опрацювання. 
В даній статті хочу розповісти про благочинну діяльність митрополита Андрея Шептицького на прикладах археології, зокрема, дослідження княжого Галича доктором археології Ярославом Пастернаком. Обидва тісно співпрацювали, починаючи з 1920-х років. Першою спільною працею цих двох визначних особистостей стали розкопки в катедрі Святого Юра у Львові. Митрополит Андрей Шептицький  спонсорував археологічні розкопки і в наступні роки. Найвагомішим результатом цих досліджень є, без сумніву, розкопки Ярослава Пастернака в стольному княжому граді Галичі. Як пише доктор Ярослав Пастернак: «Його ексцеленція митрополит Андрей Шептицький навесні 1934 р. поручив мені вести його ж коштом нові, систематичні розкопки на всьому терені колишньої столиці». 
Давно очікуваною подією польового сезону 1936 року стало відкриття фундаментів і нижньої частини стін кафедрального Успенського собору княжого Галича, місцезнаходження якого понад 700 років залишалось невідомим науці. Після цього відкриття усі дискусії щодо локалізації княжого Галича припинились. Катедра в Галичі виявилась лише на 1,5 м коротша і вужча від київського Софіївського собору. Успенський собор був місцем інтронізації князів. У 1215 році в соборі відбулася коронація угорського королевича Коломона на короля Галичини. У 1235 р. в Успенському соборі вокняжився Данило Романович.
Найбільшою сенсацією розкопок 1937 року стало відкриття у притворі собору кам’яного саркофага з тлінними останками його засновника князя Ярослава Осмомисла, який був тут захоронений 1 жовтня 1187 року, про що згадує літопис. До речі, це і є перша писемна згадка про Успенський собор. «А що ще було великою несподіванкою, то те, - розповідав Ярослав Пастернак, - що на самому вступі моєї цьогорічної праці у поширеній минулорічній сонді найшов  я – погляньте! – ось цей саркофаг. Великий і тяжкий, тесаний з одної кам’яної брили білого вапняка, з таким же тяжким, трішки випуклим, але розбитим віком. Він такого типу, які зустрічаються у Києві у княжій добі. Зовсім неорнаментований і без написів, бо й не був призначений для публічного виду. В ньому ж тлінні останки, мабуть, князя. Та певне, що саркофаг був ограблений, невідомо коли, можливо у ХІІІ ст., у часі татарських наїздів; на це вказує розбите віко саркофага й порозкидані кості покійника».
Коли звістка про відкриття поширилась довколишніми селами, почалося масове паломництво до місця розкопок. Один із очевидців – Дмитро Герчанівський, управитель крилоських дібр греко-католицької митрополії згадує: «…  Крилос став місцем відвідин, студій, прогулянок і прощ. Сотні людей з різних куточків краю бували тут тепер щоденно, у свята. Щоденно можна бачити богомільних прочан, які на колінах відмовляли молитву перед саркофагом, цілували добуту з ровів землю і брали грудку з собою. Це розкопане церквище на зиму покривали великим дахом із дощок на високих стовпах – для охорони від снігу й дощу».
Археологічні розкопки в княжому Галичі Я.Пастернак проводив до 1941 року. Кожен польовий сезон приносив щось нове, раніше незнане, в науку. І так цілих вісім сезонів. Через кілька років у передмові до своєї монографії «Старий Галич» Я. Пастернак напише: «Згадуючи при цій нагоді всіх тих, хто став мені в допомозі при відповідальній праці, я хочу передусім висловити велику подяку меценатові української науки і мистецтва, митрополиту Андрею Шептицькому, який потрібними матеріальними засобами взагалі уможливив перші наші розкопки в Крилосі». 
У 1944 році помирає митрополит Андрей Шептицький. 
У 1949 році Я.Пастернак емігрує до Канади. 
Де поділися тлінні останки князя Осмомисла, ніхто не знав. Не згадував про їх місцезнаходження і сам першовідкривач у своїх численних статтях, монографіях повоєнного часу. Були всі підстави вважати, що останки князя Осмомисла втрачено в часи війни або повоєнного лихоліття, як і тисячі інших наших національних святинь і реліквій. Однак, і цього разу, як і тоді, у 1937 році, у 750 роковини з дня смерті князя Осмомисла, не обійшлося без Божої ласки: його тлінні останки віднайшлися тепер у переддень вже двох знаменних дат - відновлення української державності і пов’язаного з цією подією перенесення тлінних останків Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого з крипти собору Св.Софії в Римі до Львова у крипту собору Св.Юра. І, власне, з цієї нагоди, коли проводилися опоряджувальні роботи у Святоюрському храмі, глава УГКЦ кардинал Іван Мирослав Любачівський у листопаді 1991 року звернувся до НТШ з проханням провести у підвівтарній частині катедри Св.Юра археологічні розкопки. Виконати цю роботу доручили дослідній групі Археологічної комісії НТШ у Львові. 
Найбільшою сенсацією новітніх розкопок у крипті собору Св.Юра стало відкриття 14 листопада 1991 року тлінних останків князя Ярослава Осмомисла, які супроводжувалися скляною капсулою. В ній знаходилась записка, написана на бланку музею НТШ довоєнного періоду. Записку датовано 31 серпня 1939 року. Її автор – Ярослав Пастернак - стверджує, що «… приложені до цього письма кости є ті самі, які я найшов у кам’янім саркофагу серед фундаментів княжої галицької катедри в Крилосі. Це є тлінні останки основника згаданої катедри, галицького князя Ярослава Осмомисла, що помер 1187 року…»
Більш як півстоліття пролежали перезахоронені останки князя Осьмомисла в соборі Св.Юра у Львові. Про умовне їх перепоховання можемо лише здогадуватися. Оскільки записку написано за день до початку Другої світової війни, то напрошується здогад, що попередити Я.Пастернака про наближання війни, а, отже, і небезпеку для останків князя, які вже на той час стали національною реліквією, міг сам митрополит Андрей Шептицький. Він же міг і підказати ідею перезахоронення тлінних останків князя саме в крипті собору. Без благословення митрополита Андрея Шептицького це навряд чи можна було здійснити.
Невідомо також, чи процес перепоховання здійснювався за участю доктора Я.Пастернака і митрополита Андрея Шептицького, чи за їх відсутності. З’ясування всіх обставин перепоховання князя – справа майбутнього. Але одне знаємо напевне: до пошуків і збереження унікального раритету української культури прилучилися свого часу дві найвизначніші особи – митрополит Андрей Шептицький і доктор археології Ярослав Пастернак. Хочеться вірити, що тісна співпраця на терені науки Церкви і світських науково-дослідних установ, яка ще з передвоєнного часу має глибокі традиції, знайде своє продовження і в наш час.   

Тарас ЗІНЬКОВСЬКИЙ


Переглядів: 473 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021