На зламі ХІХ і ХХ століть на вулицях Станиславова, особливо у базарні дні, можна було побачити катаринярів – так тоді називали шарманщиків.

На своїх шарманках, які називалися катаринками, ці вуличні музиканти вигравали веселі мелодії. Зазвичай їх супроводжували дресировані тварини чи птахи – мавпочки, папужки, песики. Вони інколи танцювали, приваблюючи публіку, або брали участь у ворожінні – тягнули папірці з передбаченнями долі для всіх охочих.

Потрапивши до Кракова — столиці польських королів, не проминіть заглянути на вулицю Вісльну у Старому Місті.

У симпатичному бароковому храмі святого Норберта (1636—1643) усередині 1940 року Провідник ОУН Степан Бандера узяв шлюб з Ярославою Опарівською, розповів журналіст Роман Онишкевич.

Вінчання здійснив священник греко-католицької парафії Воздвиження Святого Хреста Степан Граб, а свідками були Люба Лемик і молодший брат Степана Бандери Василь Бандера, який через два роки загине в концтаборі Аушвіц.

Науковці та краєзнавці підготували матеріали двома мовами — українською та англійською з описами локацій, пов’язаних з Великим Каменярем.

Ще з минулого року триває робота над виданням-путівником про родину Івана Франка і Калуш. Науковцями та краєзнавцями підготовлені матеріали двома мовами — українською та англійською з описами локацій, пов’язаних з Великим Каменярем. Серед них — Калуська дитяча музична школа, церква Святого Архистратига Михаїла, Український народний дім, музей-оселя Франка, пам’ятники тощо.

Як знайомилися й обирали один одного майбутні сімейні пари колись? Мабуть, як і тепер, по-різному: хтось чекав спалаху «іскорки» в серці, хтось – а таких тоді було доволі багато – виконував волю батьків, траплялися й ті, хто послуговувався для пошуків своєї «половинки» сторінками часописів.