Багато хто захоплюється історіями у стилі «американської мрії», в яких розповідається про людей, які зробили себе самі. Проте подібні історії були не лише за океаном, а й у минулому нашого рідного міста. Читаючи про хлопчика, який рано втратив матір і мусив учитися на шевця, бо сім’я не мала грошей на гімназію, важко повірити, що йдеться про Володимира Домбровського – «взуттєвого короля» Станиславова і надзвичайно впливового громадського діяча.

Дитинство і юність

Прийнято вважати, що забудова коломийського Ринку до масштабної пожежі 1865 року була дерев’яною, й лише після неї на центральній площі одна за одною виросли кам’яниці. Але на карті міста 1859 року наріжна будівля на площі Т. Шевченка, 26, що з’єднується з округлою в плані одноповерховою спорудою № 1 на вул. В. Нагірного, саме в такій конфігурації уже є. Тому можна припустити, що збудована ще до 1859 року і, якщо й зазнала знищення внаслідок пожежі, то лише часткового, й згодом була відновлена. Зважаючи на скульптуру Келиха Гігеї – символа фармації (медицини) – на фронтоні будівлі, можна вважати, що одразу проектувалася для розміщення аптеки, або ж декорувалася саме таким чином після відбудови.