У міжвоєнному Станиславові було досить багато кишенькових злодіїв, яких тоді називали «пасерами». Деякі з них володіли не гіршою майстерністю, ніж фокусники-ілюзіоністи, пише Західний кур’єр.

Були й такі, що заволодівали чужим майном завдяки хитрості. Розповідали про одного відомого станиславівського злодія, який здебільшого «працював» на площі Ринок у ярмаркові дні.

В ХІХ столітті до жінок, які не створили сім’ю, ставилися з упередженням і навіть із презирством, адже суспільство готувало жінці лише одну кар’єру – дружини і матері. Проте вже на початку ХХ століття такі погляди вважалися застарілими, пише Західний кур’єр.

«Професійна діяльність стає частиною життя все більшої кількості жінок, – читаємо у газеті «Кур’єр станиславівський» за березень 1905 року. – І той, хто стверджує, що справа жінки – це лише дім і сім’я, кидає камінь у город так званого жіночого руху, який все більше розвивається у різних країнах світу.

Давні афіші і плакати – це завмерлі голоси історії, які запрошують, наказують чи закликають із глибини століть. Вивчаючи їх, ми відчуваємо той невловимий подих минулого, який дає нам повну ілюзію причетності до вказаних у цих документах подій. Неначе то нас запрошують на театральну прем’єру чи банкірський бал і ніби ми самі опиняємося у вирі бурхливих і вікопомних подій. Спробуймо детальніше придивитися до цих пам’яток і вчитатися у те, що вони хочуть нам розповісти, пише Західний кур’єр.

Театральна афіша