В рубриці «Новини» коломийського українського часопису за 1875 рік з-поміж різних оголошень і буденної інформації вміщено повідомлення про надзвичайну подію: 72-річний коломиянин, «натхненний духом побожності», сам один здійснив паломництво з Коломиї до Єрусалиму. За кількома рядками цієї новини – понад дві тисячі кілометрів шляху, величні міста, морські простори, спекотні азійські дороги і вічні святині. А ще – десятки людей різних національностей, завдяки підтримці яких коломийському паломникові вдалося здійснити мрію свого життя.

Творча спадщина визнаного фотографа, кінооператора та етнографа Юліана ДОРОША (1909 – 1982 рр.) налічує понад 12 тисяч світлин і з десяток фільмів. Понад 20 років частину тих оригіналів використовують у навчальному процесі Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Значну частину з тих, які представлено на виставці, передала до Історико-краєзнавчого музею у Винниках Тетяна Крушельницька.

У ці дні минає 130 років із дня уродин нашого земляка, уродженця Підгірок Григорія Смольського – живописця, графіка, публіциста, педагога, учня Мистецької школи Олекси Новаківського, однієї з колоритних постатей в історії українського мистецтва ХХ ст.

Сьогодні викликати авто може кожен франківець за кілька кліків у смартфоні. А ще сотню років тому поїздка в таксі була привілеєм, доступним лише заможним людям. Від однокінних фіакрів і перших “самоходів” старого Станиславова до виклику авто онлайн – розповідаємо історію таксі у місті разом з онлайн-сервісом Uklon.

Епоха фіакрів

У смт. Більшівцях відмовляються демонтувати радянські пам'ятники. Про це повідомив директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С.Бандери Ярослав Коретчук.

«Потрібна Ваша порада! Що робити з «патріотичними» прикарпатцями, які відмовляються демонтувати окупаційні комуністичні пам'ятники? Цього разу Більшівцівська ТГ. Жителі сіл кажуть, що най їм стоїть. До речі на цих пам'ятниках є прізвища тих які загинули від ОУН та УПА.

В Івано-Франківську 30 листопада провели першу екскурсію підземеллям міської ратуші. На неї прийшли 15 людей. Екскурсоводи показали людям в’язничні камери, в яких відбував покарання, зокрема, Іван Франко. Також розповідали містичні історії та легенди Станіславова, повідомляє кореспондент Суспільного.

Зі слів фахівчині туристично-інформаційного центру Івано-Франківська Христини Тимошів, підземелля облаштовували упродовж двох місяців.

Туристично-інформаційний центр Івано-Франківська запрошує відвідати підземелля міської ратуші. Сьогодні стартують екскурсії.

Як повідомляє ТІЦ, потрапити в підвали ратуші можна тільки з екскурсією. Група – не більше як 15 людей.

Вартість вхідного квитка – 100 грн.

Сьогодні запланована перша екскурсія – о 16:00.

У Запоріжжі перейменували вулицю на честь сотенного УПА з Івано-Франківщини Мирослава Симчича.

Таке рішення депутати міської ради ухвалили на сесії 29 листопада.

На честь сотенного УПА Мирослава Симчича переназвали вулицю Лізи Чайкіної — уродженки Росії, секретарки Пенівського підпільного райкому комсомолу Калінінської області.

Майже 130 років тому запрацювала залізнична лінія Станіславів – Воронєнка, яка зробила глибоку Гуцулію доступною для туристів з усієї Європи. Залізниця дала серйозний поштовх для розвитку Ворохти, що швидко здобула репутацію «перлини курортів». До Ворохти з самої Варшави курсував особливий «танцювальний потяг».

В Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби ім. Степана Бандери відомий дослідник та історик Микола Посівнич презентував книгу “Степан Бандера – провідник української ідеї”.

У своїй книжці історик зібрав досі не відомі матеріали про житя Степана Бандери. Розповів, що робить Степана Бандеру символом українського визвольного руху, чому його, в’язня гітлерівських концтаборів, з деяких трибун називають ворогом, а ми — провідником і героєм.

На роздоріжжі вулиць Івана Франка і Степана Бандери кілька століть тому функціонувала Галицька брама калуського замку, а на  вулиці Коцюбинського була замкова стіна, яка завершувалася редутом, який ще можна розпізнати зліва за контрфорсами у дворі давнього лісництва.

У Калуші відбулась восьма, завершальна в цьому році, безкоштовна екскурсія «Калуш – старе місто», яку провів головний зберігач фондів Музейно-виставкового центру Богдан Яневич.

На зламі ХІХ і ХХ століть у газеті «Кур’єр станиславівський» регулярно публікувалася рубрика «Мої плітки», яку вів Клеменс Вайтц – один із найвідоміших журналістів тогочасного Станиславова. Ця рубрика була присвячена різним міським випадкам, пліткам і подіям.

У липні 1900 року Клеменс Вайтц присвятив свій допис місцевим злодіям, іронічно стверджуючи, що в Станиславові навіть злодії мали добрі манери.

У Центральному історичному архіві у Львові зберігаються численні документи 1772–1918 років, які стосуються економічної історії Галичини. Серед них знаходяться також Юзефінські метрики, які були складені в 1785–1789 роках. Вони мають особливе значення не лише для дослідників економічної історії, а й для тих, хто цікавиться генеалогією, адже в них перелічені всі тодішні власники нерухомості в Галичині. Ці документи містять також цікаві відомості про місто Станиславів у XVIII столітті.

Загальний опис міста

У червні 1918 року газета «Кур’єр станиславівський» повідомила про дивний феномен, який мали можливість спостерігати мешканці Станиславівщини.

Подекуди на землі у полях самі собою з’являлися загадкові зображення, що нагадували два ворожі війська, які облаштовували табори одне навпроти одного.

У педагогічному фаховому коледжі Івано-Франківської обласної ради відбувся форум «Коломия в новітній історії України». Його провели на основі презентації альбому «Письменники, краєзнавці, журналісти нашого міста».

Більше - у сюжеті НТК.

Керівництво Войнилівської громади обіцяє до 1 грудня прибрати усі радянські пам’ятники, які поки що знаходяться в селах.

Про це пише "Галка" з посиланням на письмову відповідь голови Войнилівської громади Мар’яни Масляк громадському активісту з Харкова Вадиму Познякову. Цю інформацію повідомив директор Музею визвольних змагань в Івано-Франківській області Ярослав Коретчук.

У грудні 2020 р. до санктуарію бл. Якова Стрепи та святих і блаженних Митрополії Галицько-Львівської в Галичі, після консерваційних робіт проведених у Польщі, було повернуто на збереження та експонування поховальні шати та інші речі з мощівниці бл. Якова Стрепи (1340 - 1409), покровителя Львівської архідієцезії. Зараз вони тут експонуються.

Нижче розповідь про цей майже детективний сюжет, автор тексту розмовляв з парохом і куратором санктуарію о. Яцеком Валігорою.

У неділю, 26 листопада, о 15:00 відбудеться чергова безкоштовна екскурсія Калушем для всіх охочих жителів та гостей міста.

Про це повідомляє музейно-виставковий центр Калуської міської ради.

Цього разу маршрут пролягатиме таким маршрутом:

У Косівському районі на Івано-Франківщині ще на один пам'ятник радянської доби стало менше.

"Представники Правого Сектору Прикарпаття спільно із свідомими та активними громадянами, в селі Уторопи, декомунізували пам'ятник радянському окупанту. Боремося до остаточного визволення наших земель від слідів окупанта", — йдеться в повідомленні "Правого сектору Прикарпаття" у соцмережі.

В основі пам’ятного знаку — залізний хрест, обплетений терновим вінком із дзвоником посередині. До хреста прикріплено букет золотистих колосків. Ініціаторол встановлення став місцевий парох о. Михайло Чорнега.

Щорічно у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв голодоморів. Але мало хто знає, що в Калуській громаді є тематичний пам’ятний знак. І він — лише один. Знак розташований у селі Мислів, повідомляє "Інформатор".

У ніч на 24 листопада обвалилася частина однієї з башт пам’ятки архітектури національного значення — Пнівського замку, що розташований у Надвірнянському районі на Івано-Франківщині.

Про Суспільному розповів голова Надвірнянської районної ради, на балансі якої перебуває споруда, Олександр Кеніз.

Сьогодні, 23 листопада, у Музеї мистецтв Прикарпаття відбулися відкриття виставки світлин і презентація фільмів фотографа й кінематографіста Юліана Дороша.

На виставці представлені світлини Юліана Дороша з різних урочистостей, життя пластових таборів, фестин та культурних звичаїв Західної України першої половини та середини ХХ століття. Фото передала музею родичка Дорошів Тетяна Крушельницька.

Івано-Франківська міська рада подала апеляцію на рішення окружного адміністративного суду щодо скасування припису департаменту містобудування та архітектури, в якому власників готелю "Дністер" зобов’язали розісклити колонаду.

Про це 22 листопада в коментарі Суспільному розповів головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини міської ради Володимир Ідак.

2 листопада в Івано-Франківську відбулося відкриття виставки під назвою "Ярослав Стецько - голова Антибільшовицького блоку народів", до 80-ти річчя проведення Першої конференції поневолених народів Східної Європи та Азії предтечі створення АБН.

Філіп Ліберман (1868–1943) та його дружина Бабета вважалися одними з найбагатших людей у Станиславові та його околицях. З середини 1890-х років вони спільно володіли фабрикою спирту і пресованих дріжджів, яка знаходилася в передмісті Станиславова.

Незважаючи на своє велике багатство, Лібермани практично не займалися благодійністю, що було зовсім нетипово для тодішніх підприємців.

Калуська громада працює над залученням грантів для розвитку туризму.

Як розповіла заступниця начальника управління – начальниця відділу підприємництва і грантів управління економічного розвитку міста Калуської міської ради Тетяна Сеньків, триває робота у напрямку розвитку туризму та залучення грантів.

У музеї Миколи Угрина-Безгрішного, що в Рогатині, у стародруці виявили власний підпис Андрея Шептицького.

Про це у фейсбуці повідомила завідувачка Рогатинської філії Музею мистецтв Прикарпаття Тетяна Петрів.

Мода – це не лише фасон, тканина і аксесуари, це передусім вияв культури, самоповаги і поваги до інших людей. Тому навіть у важкі часи Першої світової війни мешканці Станиславова не були байдужими до власного одягу. І, звісно, непрості воєнні реалії знайшли своє відображення в моді, адже вона – дзеркало свого часу. У багатьох сферах життя місцеві пані мусили замінити чоловіків, які воювали на фронті, що суттєво позначилося на їхньому гардеробі.

«Бомбовий коричневий» – хіт сезону