У четвер, 25 квітня, у селі Незвисько Городенківської громади демонтували радянську гармату, пише КУРС.

Про це повідомив директор Музею визвольної боротьби Ярослав Коретчук.

У селах Раківчик, Корнич та Товмачик Коломийської громади демонтують радянські елементи на монументах та стелах, інформує КУРС.

Про це повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський.

У Надвірній краєзнавці працюють над тим, щоб зібрати базу даних поховань зі старого цвинтаря та оцифрувати її. Старе кладовище у самому центрі міста ще називають маленьким Личаківським Надвірної. Саме тут у більшості поховані люди, які творили місто. Та, на жаль, з часом згадки про них втрачаються, як і їхні могили.
Історія простою не буває
З ініціативою створити такий цифровий відбиток старого цвинтаря виступив Клуб замку «Краснодвір» спільно з ГО «Надвірнянський туристично-інформаційний центр».

Нині ні для кого не таємниця, як совіти нищили храми, Віру переслідували, священників відправляли до сибірських таборів, а церкви перетворювали на склади чи щось інше. Пізніше завдяки зусиллям громад подекуди греко-католицькі храми вдалося відродити . Як-от у селі Репужинці, що на Городенківщині, пише Репортер.
Незламний “дідусь”
З приходом радянських окупантів греко-католицьку церковцю Архистратига Михаїла кінця XIX століття із побитими від снарядів стінами зачинили. Храм довгі роки стояв пусткою. Інвентар люди частково віддали до сусіднього храму в Дубках (вечорами тут таємно відправляли літургії), а решту зберігав удома монах Йосиф (Микола) Тремблюк.

Помер письменник, члена Національної спілки письменників України Роман Коритко. Про це повідомили у Рогатинській міській раді.

15 березня йому виповнилось 89 років. Письменник-прозаїк відзначений літературними преміями ім. братів Богдана і Левка Лепких (1999–2000) та ім. Ірини Вільде (2008), обласною краєзнавчою премією імені Євгена Паранюка. А в - 2021 році пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Рогатином».

Поштівка «Станиславів у 1914 році» від празького видавництва «Ледерер і Поппер» – це дотепний фотомонтаж, який відображує тогочасні уявлення про майбутнє міста.

Зокрема тут є трамвай, який у реальності в місті так і не запровадили. Насправді поштівка вийшла задовго до 1914 року, і на ній ми бачимо вулицю Карпінського, тепер початок вул. Галицької. І є тут одна цікава деталь, а саме крамниця за спиною двох панів справа, пише Західний кур’єр. 

У міжвоєнний період на Станиславівщині орудував сумнозвісний бандит Андрій Гоголь, якому у пресі дали прізвисько «майстер ножів». І цілком заслужено, адже у своїй діяльності він користувався досить жорстокими методами.

Він був ватажком цілої банди, яка спеціалізувалася на грабунках і переховувалася в лісах. Характер у Гоголя був крутим, через що у нього неодноразово виникали конфлікти з іншими кримінальними «авторитетами». Так, він мав запеклу сварку з відомим бандитом Стефаном Королем, який, запрагнувши помсти, мало не застрелив Гоголя, пише Західний кур’єр.

Розглядати давні поштівки і світлини Станиславова – це улюблене заняття багатьох поціновувачів нашої історії.

І це зовсім не дивно, адже таким чином можна дізнатися про багато цікавих подробиць із життя старого міста. Спробуймо і ми «вполювати» кілька вартих уваги деталей, які ви, можливо, раніше не помічали, пише Західний кур’єр.

Сховані вітрини

Івано-Франківська обласна прокуратура через суд зобов’язала Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації вжити заходи для захисту об’єкта культурної спадщини – пам’ятки національного значення «Садиба та парк», відомої як Садиба Реїв, пише КУРС з посиланням на пресслужбу обалсної прокуратури.

Совковий пам’ятник поки що не демонтували. Однак його присутність є фактично непомітною — монумент «одягнули» в чорний чохол. Також невідомі написали на постаменті російський матюк.

«Село Боднарів, Івано-Франківська область. Незабаром цього пам'ятника тут не буде. А місцеві мешканці виразили свою позицію)», — днями підписали актуальне фото монумента на сторінці «Деколонізація.Україна» в соціальній мережі.

18 квітня відзначається Міжнародний день пам’яток та історичних місць.

Будівля польських соколів є одною з найвиразніших споруд Коломиї і єдиним прикладом закопанського стилю у Коломиї.

Книжка письменниці з Франківська Любові Загоровської “Моя УПА” озвучена і доступна у аудіоформаті, пише КУРС.

Про це повідомляє Видавництво Старого Лева, де книжка вийшла друком:

У крамницях сучасного Івано-Франківська здебільшого продаються шкіряні вироби іноземного виробництва чи українських фабрик з інших регіонів. Однак вичинка шкіри була одним з найстаріших ремесел нашого краю, яке успішно розвивалося ще з давніх часів.

Секрети якісної вичинки шкір передавалися від батька до сина, а сам процес у деяких виробників займав не один місяць. Зате вироби з такої шкіри носилися багато років без втрати привабливого вигляду, пише Західний кур’єр.

Початки гарбарської справи

У міжвоєнному Станиславові арештовані злодії нерідко намагалися схитрувати, щоб не отримати тривалий тюремний строк. Одним із способів увести слідчих та суддів в оману було вдавати з себе божевільного. Адже якщо арештованого визнавали неосудним, у нього був шанс на певні поблажки.

У щоденнику Юрія Мозіля, який перебував у Станиславівській карно-слідчій тюрмі у 1933-1934 роках, згадується про арештанта-єврея Фішера, пише Західний кур’єр.

Серед мешканців Станиславова початку ХХ століття була значна кількість людей моральних, побожних і готових прийти на допомогу ближньому.

Тому особливо дивує поведінка тодішніх станиславів’ян під час пожеж, адже вони проявляли дивну неповороткість. Мабуть, давався взнаки страх, адже пожежі були однією з найбільших фобій тодішньої людності, пише Західний кур’єр.

Ось як газета «Кур’єр станиславівський» описувала у 1901 році поведінку мешканців під час пожежі:

Гостина цісаря Франц Йосифа I. в Коломиї.

Місцеві цвинтарі були важливою частиною буденності жителів Станиславівщини, які оточували ці місця флером різноманітних легенд, домислів та страшних історій.

Ці історії любили розповідати довгими зимовими вечорами не лише звичайні мешканці, а й журналісти і навіть історики, які цитували їх у своїх статтях та монографіях, пише Західний кур’єр.

Щасливий шнурок

Про історичне значення Легіону Українських січових стрільців, його феномен, основні акценти серії книжок «УСС. 1914–2024», що недавно побачила світ у видавництві «Лілея-НВ», а також про те, що можна було б запозичити з досвіду усусів нині, в час війни, в інтерв’ю для газети «Галичина» розповів історик, почесний краєзнавець України, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Іван МОНОЛАТІЙ.

– Пане Іване, Івано-Франківська обласна рада проголосила 2024-й на Прикарпатті Роком Легіону Українських січових стрільців з нагоди 110-ї річниці від часу його створення. У чому ж полягає історичне значення цього добровольчого українського війська?

На Косівщині розпочнуть підготовку до відзначення у 2025 році 100-річчя від Дня народження Патріарха Володимира (Романюка). Про це йшлося на нараді у в.о. голови Косівської райдержадміністрації Василя Жмендака.

Головний спеціаліст відділу забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування райдержадміністрації Василь Струк повідомив, що у 2025 році громадськість відзначатиме 100-річчя від Дня народження Святійшого Патріарха Київського та всієї Руси-України Володимира (Романюка) та 30-річчя з дня його упокоїння.

У Музеї історії  Коломиї відбулася надзвичайно важлива подія  для нашого міста– презентація  видання «Книга війтівського та раєцького урядів міста Коломиї 1739-1769». Ця унікальна  книга, розкриває перед читачем життя міста у XVIII столітті, пропонуючи поглиблений погляд на історію та культуру Коломиї в минулому.
 

Упорядкування цього важливого видання взяв на себе Юрій Романюк. Разом із командою перекладачів він вклав багато зусиль, щоб давня історія міста ожила на сторінках книги, українською мовою.

У Калуші відбулося перше засідання новоствореного краєзнавчого клубу. Присутні презентували свої історичні напрацювання, дослідження та ділилися набутим досвідом. Учасниками заходу стали працівники музейно-виставкового центру, запрошені історики та ті, хто активно цікавиться минулим рідного краю. Серед пріоритетних напрямків дослідження Калущини виділяють фортифікацію (калуського замку), солеваріння, археологію і туризм.

Розсекречені архівні документи часів комуністично-тоталітарного режиму 1945-1951 років про виселення "куркулів" до Сибіру стають доступними для широкого загалу. Ці матеріали розсекретила Державна архівна служба України у 1990-х роках, розповів Суспільному виконувач обов'язків директора Державного архіву Івано-Франківської області Андрій Сміжак.

З його слів, раніше ці документи були доступними лише для дослідників. Зараз історик планує відкрити для всіх списки селян, яких виселили за межі Станіславської області, щоб родичі могли дізнатися причини депортації своїх предків.

Сьогодні у франківському видавництві “Лілея-НВ” стартує розпродаж книжок про місто. Зібрані гроші передадуть на ЗСУ, інформує КУРС.

"На нашому сайті стартує акція на 20 наборів книжок з серії “Моє місто” про Івано-Франківськ. Цілий місяць ви зможете придбати набір з 42 книжок та набору листівок Ігоря Панчишина зі знижкою 50%, а отримані гроші на день міста ми перекажемо на актуальний на той час збір на військо”, – інформує видавець.

Звіт буде в соцмережах.

В Івано-Франківську видадуть книгу для спецкурсу «Історія Івано-Франківська». Підручник створять у форматі коміксу для учнів 8-9 класів.

Про це розповів міський голова Руслан Марцінків в етері програми "Запитай у влади", пише Фіртка.

Ремонт криївки проводили минулого року. Цьогоріч запланований вже третій і останній етап ремонтних робіт.

На Прозорро оприлюднили договір від 4 квітня на поточний ремонт меморіального комплексу криївка "Черемош" у житловому масиві Підгірки Калуша. Договір уклало управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради з Кобутою Ігорем Михайловичем, його сума становить близько 92 тис. гривень, повідомляють "Вікна".

На початку ХХ століття у Станиславові було ще небагато велосипедистів.

Так, у жовтні 1904 року газета «Кур’єр станиславівський» повідомила, що магістрат видав уже 167 легітимацій на водіння велосипеда, тобто спеціальних дозволів. Ще 33 велосипедисти були військовими, і їм було непотрібно отримувати легітимацію від магістрату, пише Західний кур’єр. 

Державний архів Івано-Франківської області розпочинає публікацію розсекречених архівних документів про виселення “куркулів” до Сибіру. 

Про це повідомили в держархіві області, пише Західний кур’єр.

На зламі ХІХ і ХХ століть австрійська влада розвернула значну активність на Прикарпатті, зокрема прокладала колії та будувала дороги, мости і віадуки. Проте державним чиновникам не завжди вдавалося знайти порозуміння з волелюбними гуцулами, що часом породжувало конфлікти, а інколи й бійки. 

Так, у липні 1908 року газета «Кур’єр станиславівський» повідомила про гучну судову справу. Перед судом постали два урядники – Кароль Гакер, начальник залізничної станції, і Йено Тот, комісар прикордонних військ, пише Західний кур’єр.

7 квітня в Івано-Франківську вшанували пам'ять підпільників ОУН, які загинули в 1949 р. в тодішньому с. Княгинині. Про це повідомили в пресслужбі Івано-Франківської міської ради.

Учасники молодіжного націоналістичного підпілля, члени відділу пропаганди надрайонного проводу ОУН Василь Гросберг, Ганна Соколовська і Ганна Сміжак загинули від рук енкаведистів 6 квітня 1949 року.

Працівники комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради» ініціюють цікавий проєкт. На базі Центру відкривають краєзнавчий клуб.

Пише пресслужба Калуської міської ради.