Понеділок, 2018-09-24, 4:47 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Вересень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
 
Архів новин
Головна » 2018 » Вересень » 10 » Дослідники вирахували основні габарити Тисменицької брами
7:18 PM
Дослідники вирахували основні габарити Тисменицької брами

Один з дослідників Тисменицької брами розповів новини із дослідження розкопок.

Як повідомив викладач кафедри архітектурного проектування ІФНТУНГ, кандидат історичних наук Зеновій Федунків обраховано її довжину і висоту казематів.

Завдяки допомозі колег вдалося обрахувати основні габарити брами, а це означає, що відтепер проводячи розкопки дослідники знатимуть, що чекати від того чи іншого місця і знати приблизні контури брами.

За словами Зеновія Федунківа, план 1822 року наданий Олегом Стасюком зі Львова , він не має умовних позначень та експлікації.

"Мірна лінійка є, але було незрозуміло, у яких мірних одиницях вона подана, адже одному великому відрізку відповідало шість малих. В часовому проміжку функціонування Станиславівської фортеці мірна одиниця не була сталою: користувалися туазами, моргами, сажнями, ліктями, футами, долонями тощо. В результаті консультацій з колегами-фортифікаторами Філіпом Гавриленком (м. Київ), Максом Біличем (м. Київ), Василем Стрільчуком (м. Броди) прийшли до думки, що план виконано у сажнях і австрійських футах.

Чому? Проста математика: 1 сажень – 1,896 метра. Австрійський фут – 31,608 см. А, отже, 31,608 х 6 = 1,896 м. Один сажень – шість футів. Отже, на плані казематів Тисменицької брами 1822 р. малий відрізок – відповідає австрійському футу, великий – сажні. Далі, знаючи з плану 1743 р., правильність якого доведена кількаразово, що потерни тягнулися на всю довжину брами, промірявши довжину потерни, знатимемо довжину брами. Масштабування карти у метричну міру довжини в програмі архікад виконав канд. архіт. Іван Смадич", - пише дослідник.

У результаті вдалося з'ясувати, що довжина брами без тераси – 17,1-17,3 м, товщина стін потерни – 1,2-1,4 м, ширина потерни – 2,8 м., висота розкопаного муру потерни – 5,1 м, висота фундаменту – 1,2 м. Більшість розмірів з похибкою 0,2 см відповідають обмірам з розкопів.

"В когось ще є сумнів, що ми розкопали?", - додає Зеновій Федунків.

Довідка Фіртки:

В давнину місто замикали три величні брами: з північного боку — Галицька (Львівська) брама, з південно-західного боку — Тисменицька (Кам’янецька) і з південно-східного — Вірменська (Заболотівська).

Від кожної брами було перекинуто довгий дерев’яний міст через рів, наповнений водою, і тільки за допомогою цих мостів можна було потрапити до міста. Над брамами вміщувались величезні чорні мармурові таблиці із золотими написами.

Тисменицька брама - ренесансна прямокутна триярусна споруда з наскрізним арковим проїздом, увінчана високою вежею з банею та шпилем.


Переглядів: 6 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 18. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2018