Четвер, 2020-09-24, 5:14 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2020 » Квітень » 14 » Фотоісторія однієї вулиці. Франківська стометрівка та другі совіти
3:46 PM
Фотоісторія однієї вулиці. Франківська стометрівка та другі совіти

Під час боїв за Станіслав важку артилерію не застосовували, тож руйнування були мінімальними. Завдяки австрійській архітектурі вулиця Радянська стала візитівкою міста.

Точніше – її початок, пише Репортер.

Фото № 1 зроблене у 1950 році. Пішохідною зоною ще й не пахло. Вулиця була проїзна, а що бракувало світлофорів, то на перехресті з сучасною Вітовського стояв регулювальник. Хоча, багато транспорту теж не видно. Пояснення прос­те: вантажівки центр об’їжджали, а більше їздити тут було особливо нікому, бо для громадян СРСР приватний автомобіль був таки розкішшю.

Також зверніть увагу на те, як одягнені перехожі. Усі жінки в однакових хустках – радянські крамниці не бавили широким асортиментом.

Станіслав був дещо обділений розвагами й не мав власного цирку та зоопарку. До речі, нині те саме – лише «бродячі» аналоги. Сьогодні мандрівні заклади зазвичай розбивають намети десь на околиці, а у 1950-х для них і в центрі була купа вільного місця. Фото № 2 демонструє зооцирк «Світ тварин», що завітав до міста восени 1957. Він розташувався на місці ­теперішньої податкової, праворуч видно торцеву стіну сусідньої кам’яниці № 18. Старожили згадують, що зоопарки туди навідувались досить часто, аж поки у шістдесятих пустир не забудували.

На жаль, фото № 3 не підписано, тож точну дату зйомки назвати важко. Втім, не буде великою помилкою припустити, що це межа шістдесятих-сімдесятих. Позаду видно вежу телефонно-телеграфної станції, яку звели у 1968, і це є нижньою хронологічною межею. Офіційно вулиця ще не закрита для транспорту, але перехожих це мало обходить і вони гуляють дорогою. Добре видно стару авст­рійську бруківку, яку частково закатали асфальтом. Уявляєте, частково?! І це не бічна вуличка, а ота сама «вітрина». Праворуч ростуть клени. Дерева виглядають молодшими, ніж на попередніх світлинах, виглядає, що їх заново пересадили кілька років тому.

Фото № 4 насправді унікальне. Це народження знаменитої «стометрівки». Ще у 1982 році провели конкурс проєктів щодо розпланування й забудови центральної частини Івано-Франківська. Виграв Київський художній інститут. Тоді початок Радянської остаточно перекрили для транспорту – аж до перехрестя з сучасною Січових Стрільців. У 1985 провели грандіозні роботи з впорядкування вулиці й реставрації фасадів. Зеновій Соколовський у книзі «Архітектори радянського Івано-Франківська» пише таке: «На жаль, було розібране бруковане покриття базальтовою «кісткою», що залишилося на окремих ділянках вулиці. При укладенні нового покриття було піднято рівень пішохідного мощення, що технологічно було не оправдано, в окремих будинках закладені вікна підвальних приміщень».

Світлина фотографа Володимира Подсєкіна демонструє результат кількарічної праці архітекторів. (№ 5) Франківці миттєво охрестили пішохідну частину стометрівкою і ввечері та у вихідні вона заповнювалася народом. У будні людей було мало, адже більшість працювала на заводах і фабриках. Відремонтована вулиця стала справжньою родзинкою міста. Її прикрашали чотири малі та два великі фонтани, декоративні клумби, гарні ліхтарі, навіть смітники мали оригінальну форму. Щоправда, про лавочки не подбали – кількох штук біля стоматфакультету було явно замало. Проте, вчергове пересадили дерева. За комплексну реконструкцію архітекторам Володимиру Мартинюку, Леоніду Попиченку, Віталію Альощенку, Григорію Будзику та виконавцю реставраційних робіт Олександру Василенку у грудні 1988 присудили Державну премію УРСР.

29 червня 1986 на стометрівці відбувся бал-карнавал, який супроводжувався художнім вернісажем. Свято приурочили до Дня молоді, пошили величезні костюми ляльок, вулицями пройшли гурти циркачів і музикантів. На фото № 6 секретар міськкому комсомолу Сергій Поліщук танцює зі своєю дружиною. Позаду зліва видно велику ляльку в окулярах, яка називалася «Егоїст». Цікаво, що всередині неї перебував майбутній заступник мера, а нині відомий у Франківську ресторатор Володимир Швадчак.

Наступне фото зроблене роком пізніше. (№ 7) Надворі 1987 рік, СРСР з помпою відзначає 70 років більшовицької революції. На цент­ральній вулиці вивісили прапори, будинок стоматфакультету оздобили портретами «стовпів марксизму» й численними лозунгами. Крайній зліва можна навіть розібрати: «Братский привет народам социалистических стран». На перехресті з сучасною вулицею Василя Вишиваного стоять залізні конструкції. За допомогою таких залізяк міліція перегороджувала бічні вулички перед проходженням колон. Отже, незабаром тут піде демонстрація.

Ще трохи й радянська імперія затріщить по швах. Автор фото № 8 художник Ігор Роп’яник так прокоментував свою світлину: «Це була маніфестація після завершення мітингу 23 липня 1989 року у міському парку імені Шевченка – тоді відбувся перший санкціонований владою мітинг націо­нально-патріотичних сил краю, ключовим моментом якого став виступ В’ячеслава Чорновола».

З парку колона провела львівсь­ких делегатів до вокзалу, промарширувавши стометрівкою. За місяць до того франківці вперше вийшли на вулицю з національними прапорами, а міліція… нічого не зробила. Дуже швидко синьо-жовті кольори стали звичними у нашому місті. До розвалу СРСР залишалося два роки.

Іван Бондарев


Переглядів: 34 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 20. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2020