Галич, як «історично населене місто», цікаве різноманітними пам’ятками та об’єктами культурної спадщини. В межах Генерального плану Національного заповідника «Давній Галич» є три об'єкти, які окрім архітектурних та історичних особливостей, цікаві збереженими в їхньому інтер'єрі та екстер'єрі написами та зображеннями (графіті) різних історичних періодів.

Подібні графіті збережено в пам’ятках культури національного значення - церкві Святого Пантелеймона (с. Шевченкове), церкві Успіння Богородиці (с. Крилос), Галицькому замку (м. Галич). У випадку перших двох – написи досліджено і описано, у випадку третього – наукові дослідження ніколи не проводились.

З огляду на існуючі реалії, зокрема на проект реставрації та подальшу популяризацію об’єкта, Галицький замок (XIV - XVIII cт.), як пам'ятка національного значення, потребував проведення дослідження збережених графіті у Шляхетській вежі твердині. Дані написи могли містити цікаву інформацію з минулого фортифікаційного укріплення, щодо мандрівників, котрі його відвідували.

З метою дослідження написів та зображень було створено експедиційний загін, який здійснив необхідні дослідження. Зокрема, реалізовано: здійснено фотофіксацію графіті у Шляхетській вежі (І поверх); відчитано та описано графіті пооб’єктно (по бійницях та міжбійничному просторі) – з підготовкою таблиць щодо типологізації написів за періодом створення і за системою письма (кирилиця, латиниця); виокремлено найцікавіші з написів, які можуть в подальшому використовуватися в музейній та експозиційній роботі; підготовано звіт з роботи експедиційного загону на засідання Вченої ради.

11 жовтня 2022 р. на засіданні Вченої ради старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини, керівник загону Андрій Чемеринський прозвітував про роботу експедиції. З часом буде підготовано публікацію про це для всіх зацікавлених минулим Галича.

Таким чином, на території НЗ «Давній Галич» в певній мірі досліджено і вивчено всі три пам’ятки культурної спадщини, які є носіями графіті.

Як завдання на черговий етап досліджень є необхідність обстеження підвального приміщення та другого поверху Шляхетської вежі на предмет наявності написів та зображень (на даний час це неможливо через потребу додаткового освітлення підвалу та відсутності доступу до другого поверху).