5 липня 1937 року мешканець Станиславова, 70-річний візник Казрій Шваґер, був присутній на похороні на місцевому цвинтарі. Після того, як поховання завершилося, він заради жарту влігся на катафалку.

Учасники похоронної церемонії оцінили його чорний гумор і почали питати, чи не підбирає він катафалк для себе. На що пан Шваґер, чоловік немолодий, але ще міцний, життєрадісно відповів, що не боїться катафалків, а до смерті завжди готовий.

Цей не зовсім доречний жарт містяни швидко б забули, якби наступного дня не сталася трагедія. Близько сьомої години вечора таксист Василь Гудз їхав своїм автомобілем вулицею Грюнвальдською у напрямку вокзалу. Він минав фіру пана Шваґера, але випадково зачепив її, в результаті чого обидва транспортні засоби в’їхали на тротуар.

Старий візник упав, опинився між фірою та автомобілем і зазнав серйозних травм. Невдовзі після того, як його привезли додому, він помер. Гудз був заарештований, і проти нього відкрили карну справу.

Старого візника Казрія Шваґера в місті добре знали і поважали, тому звістка про його раптову загибель дуже засмутила містян. І не один з них зазначав, обговорюючи цю трагічну подію: не варто було візникові накликати на себе нещастя і лягати до катафалка передчасно. Бо цей транспортний засіб і так нікого не мине.

Підготувала Олена БУЧИК