У міжвоєнному Станиславові дуже відомою була велика гуртова фірма Воліна і Шраєра, що знаходилася на площі Міцкевича і торгувала текстильними товарами.

У червні 1936 року гуртівня переїхала у будівлю на вул. Шидловського (тепер частина вул. Грушевського). У грудні 1936 року тут сталася майже шпигунська афера. До місцевого Скарбового управління, яке займалося контролем над сплатою податків, надійшов анонімний лист, автор якого повідомляв про грандіозні податкові зловживання та махінації у гуртівні Воліна і Шраєра і вимагав провести ревізію на цьому підприємстві.

Ревізію провели, певні порушення виявили, хоч вони й були далеко не такими значними, як стверджував автор анонімки. Гуртівня мусила виплачувати штрафи, що аж ніяк не потішило власників.

Звичайно, у панів Воліна і Шраєра виникло запитання, хто ж «здав» їх податківцям? Але немає нічого таємного, що згодом не вийшло би на яв. Як виявилося пізніше, «замовником» цієї історії виявилася конкурентна фірма, що теж торгувала текстилем. Там працював молодий чоловік, який згодом перейшов на роботу до гуртівні Воліна і Шраєра.

Як розповів молодик, його колишній керівник одного дня дав йому лист, на якому не значився відправник, і попросив віднести його на пошту. Після відправки листа слід було негайно відійти від поштового віконечка. Якби при віконечку ще хтось стояв, то з відправкою листа треба було почекати. Молодий працівник виявився балакучим і розповів про таємничого листа батькові і кільком колегам. Як він припускав, саме цей лист і був доносом, який привів до ревізії у гуртівні. Згодом ця інформація дійшла й до панів Воліна і Шраєра, яких такі непорядні методи конкурентної боротьби дуже розлютили. Тож вони подали в суд на конкурентів за наклеп і псування репутації свого закладу.

Підготувала Олена БУЧИК