У 1889 році в Станиславові була заснована Повітова каса хворих. Із 1903 року вона знаходилася на вул. Казимирівській, 20 (тепер вул. Мазепи).

На перший погляд, це була поважна інституція, що надавала допомогу на лікування місцевим жителям, які сплачували відповідні внески. Проте насправді Повітова каса хворих мала доволі скандальну репутацію, адже з нею були пов’язані кілька гучних сенсацій.

Так, у 1904 році навколо цієї інституції розгорівся скандал, адже перевірка касових книг виявила численні зловживання. Суми, які були вказані як виплачені на лікування, насправді осідали в кишенях начальника Каси пана Брюка та його помічників Мессінга і Зайделя. Рятуючись від арешту, пан Брюк утік до Люксембургу, але тамтешня влада видала його на вимогу австрійської поліції. Розпочався судовий процес, у ході якого спливли пікантні подробиці з життя начальника Каси хворих.

За словами свідків, Брюка не заарештували відразу після виявлення зловживань, бо йому покровительствували впливові у місті особи. Крім того, вийшло на яв, що Брюк заздалегідь готувався до втечі, зокрема продав будинок.

На зловживання у Касі хворих він пішов через те, що любив розгульне життя. Його перша дружина покінчила життя самогубством через нескінченні зради чоловіка, а після її смерті Брюк одружився з власною кухаркою – вельми розгульною особою, з якою розлучився через два тижні і одружився втретє. Подружжя вело веселий спосіб життя, регулярно влаштовуючи гулянки з алкоголем і музикою.

П’ятьом дітям від першого шлюбу ні Брюк, ні його нова дружина практично не приділяли уваги, і діти ходили вічно голодні і обдерті. При цьому Брюк усі вкрадені гроші витрачав на забави, присвоюючи не лише кошти, які мали бути виплачені хворим людям, а й допомогу на поховання.

Цей скандальний судовий процес надовго залишився в пам’яті мешканців міста.

Підготувала Олена БУЧИК