У 1908 році завершилася реконструкція станиславівського вокзалу. Центральний купол прикрасила статуя крилатого божества, що не дійшла до нашого часу, але встигла засвітитись на старих поштівках.

На жаль, джерела не повідомляють, що це за істота, і що вона мала символізувати. На кресленні двірця видно, що це жінка, яка однією рукою тримає вінок, а іншою сурмить у трубу. Спробуймо її ідентифікувати.

Відомо, що вокзал у Станиславові збудували під час прокладання колії Львів-Чернівці. Так ось, на чернівецькому вокзалі збереглася жіноча фігура, щоправда, без крил і труби. Автор путівника Чернівцями, краєзнавець і журналістка Ірина Пустиннікова називає її Іридою. Ця давньогрецька богиня була вісницею олімпійських богів, розносила накази Зевса зі швидкістю блискавки й легко заміняла мобільний зв’язок. Її зображали з величезними крилами та чашею в руці. Останнього атрибуту «станиславівська» скульптура не має, що породжує певні сумніви в її тотожності буковинській. А ще Ірида супроводжувала душі жінок до царства мертвих і це якось не дуже в’яжеться з безпекою залізничних перевезень. Тож це, напевно, не вона. Тоді хто?

Відгадку цьому ребусу знайшла краєзнавець Людмила Лозінська. Вона зауважила, що на вокзалі у Дрездені (Німеччина) є статуя – майже точна копія нашої. Німці ще лагідно називають її «лимоновижималкою». Має всі необхідні атрибути – крила, трубу, вінок. Це Фама – богиня чуток і репутації. А й справді, чого тільки не наслухаєшся у вагоні під час довгої подорожі?

Іван Бондарєв