Відсутність макета нашого міста – симптоматична. Макет – це фіксація образу міста за певний період, матеріалізоване уявлення про нього як унікальну цілісність і тяглість в потоці історії. А хіба в нас є таке уявлення про наш Станіслав, наш Франківськ?

Більшість іванофранківців уявляє собі старе місто таким, як воно зображене на поштівках початку ХХ ст. Величні будівлі, розкішні крамниці, затишні вулиці… Зовсім іншим був Станиславів у першій половині ХІХ ст., коли місто ще не набуло своєї європейської елегантності. Але навіть тоді воно могло похвалитися активною торгівлею й високими гостями, а мандрівники відзначали смачну кухню і запашну каву в станиславівських закладах.

Різноманітні виборчі зловживання та випадки шахрайства, пов’язані з виборами, були не рідкістю в нашому місті ще наприкінці ХІХ ст.

Уродженець села Новиця Калуського району Ілля Григорович Романів, 1925 р.н., напевно, ніколи не зміг би передбачити, які круті розвороти життєвого шляху подарує йому Бог.

Комунальники нарешті відновили на Алеї слави відомих франківців табличку першому бургомістру Станиславова Антоні Суханеку, яку невідомі викрали торік у листопаді. Нова табличка - точна копія викраденої.

Нагадаємо, "Алею слави відомих франківців" відкрили в рамках святкування 355-річниці Івано-Франківська. Наразі там встановлено тільки дві таблиці - першому бургомістру Станиславова Антоні Суханеку та відомому хірургу Лідії Дмитрів. Планується, що згодом встановлять 20 табличок з іменами відомих франківців.

У понеділок, 9 липня, в мерії пройшла нарада археологів, краєзнавців, громадських активістів і міської влади.

Вони вирішували, що робитимуть зі знайденою частиною Тисменицької брами.

На Прикарпатті стане менше невідомих та занедбаних солдатських захоронень, що залишилися з минулих війн. Громадська організація «Поступовий гурт франківців» разом з польськими, угорськими та словацькими партнерами почала реалізацію проекту «Велика війна: поховання та історична пам’ять». Упродовж року вони збиратимуть інформацію про військові меморіали та місця солдатських поховань часів Першої світової і деякі впорядкують. Проект, що фінансується за підтримки Міжнародного вишеградського фонду, поширюється на прикордонні території України, Польщі, Словаччини та Угорщини.