Наприкінці ХІХ століття Станиславів, десь як і нині, переживав будівельний бум. По всьому місті зводилось багато приватних і громадських кам’яниць, забудовники гребли гроші лопатами, а от прості роботяги отримували копійки. Врешті-решт їхній терпець урвався і в серпні 1895 року хлопці застрайкували.

Влада перелякалась, військо привели у підвищену готовність, на вулицях з’явились кінні патрулі, але страйк протікав мирно, пише “Репортер”.

Усі будови завмерли, а робітники, яких тоді нараховувалось близько 800 людей, збирались на мітинги на заміських галявинах. Роботодавці несли величезні збитки і були змушені задовольнити усі вимоги протестувальників.

Що ж вимагали будівельники?

1. Десятигодинний робочій день.

2. Підняття денної плати: муляр – не менше 1,4 злотих ринських, тесляр – 1,3, каменяр – 2, різноробочій – 0,8, жінки – 0,65, підлітки – 0,45 ринських.

3. Зарплату мають видавати у суботу прямо на будові, а не у шинку в неділю рано.

Читайте Легенди Станиславова: Душогубка

4. Про звільнення попереджати за вісім днів.

5. Понаднормова робота має оплачуватись за тарифами на 20 % більше звичайної.

6. За жодних умов не звільняти з роботи членів страйкового комітету до кінця сезону.

Приклад будівельників виявився заразним – у вересні страйкували ґарбарі та пекарі. Вони теж перемогли.

Іван Бондарев