Коли дивишся на будівлю філармонії – колишнього міського театру – важко припустити, що її звели в далекому 1891 році.

На споруду кінця ХІХ століття вона аж ніяк не тягне – якась надто проста. Хоча колись театр мав купол, портик з колонами, багато ліпнини та інших архітектурних оздоб. Але під час Першої світової війни туди влучило кілька артилерійських снарядів і будівля багато років стояла пошкодженою.

З великим трудом музично-драматичне товариство, що опікувалось театром, знайшло гроші на реконструкцію. Проект робив інженер Станіслав Треля. Це був досвідчений фахівець, який вже зай­мався відбудовою міської ратуші. Але результат його праці вийшов трохи інакшим. Чому?

Якраз Треля тут геть не винен! У газеті «Кур’єр Станиславівський» за 1929 рік є фото його проекту.

Там театр прикрашений колонами, рустованим каменем, арковими віконними прорізами. Натомість… забракло грошей. Журналісти скаржились, що нестача сягала 100 тисяч злотих. Через те вирішили зосередитись на внутрішніх комунікаціях – встановили нову систему вентиляції, центральне опалення, модернізували електропроводку, замінили крісла. А ось на екстер’єрі зекономили.

6 жовтня 1929 року оновлений театр урочисто відкрили .

Втім, зовнішні роботи тривали ще три роки і були завершені у вересні 1932-го. Але це було зовсім не те, що на початках проектував Станіслав Треля.

Іван Бондарев