Військова історія держав Європи нерозривно пов’язана з християнством. З вірою у Божу опіку військові частини вирушали у бій, на знаменах та шоломах княжих дружин містилися зображення святих. Військова сакральна спадщина є цікавим джерелом для вивчення релігійної культури та церковного мистецтва. Цікавим прикладом військово-сакральної спадщини є образ Галицької Божої Матері, який ніколи не був у жодному храмі нашого міста, але безпосередньо пов’язаний з ним і освячений на його честь. Історія цього образу є досить цікавою, проте маловідомою і практично недослідженою. Зібрані матеріали дають змогу в загальних рисах припідняти завісу таємничості щодо образу. Отож, у серпні 1914 року розпочалася Перша світова війна. Російське військове командування надавало великого стратегічного значення ряду міст тогочасної Австро-Угорської імперії, в складі якої тоді і був Галич. Йому в оперативному значенні надавалася військова рівнозначна Львову. І хоча Галич та Львів були здані Російській імператорській армії у вересні 1914 р. без боїв, захоплення цих міст подавалося, як визначна перемога. На відзначення здобуття Галича та Львова було освячено образ Галицької Божої Матері. Таким чином, росіяни висловили подяку Божій матері за свій успіх в Галицькій битві. Невідомо, хто і в який час, за яких умов здійснив посвяту образу. Можна припустити, що це було зроблено в досить короткий період: від середини до кінця вересня 1914 року. Образ Галицької Божої Матері був створений в основному іконографічному типі російського іконопису Богородиці відомого під назвою «Милуючої». На образі зображено Богородицю з Дитятком Христом, який сидить на її руці і притискається щокою до її щоки. На образі між Марією (символом і ідеалом людського роду) та Богом – Сином немає відстані. Цей образ подає не тільки побутову сцену – любові матері до дитини, а й одночасно є єдністю земного та небесного, вираженим у поєднанні облич – це Ісус Христос та Христова Церква, в якій Богородиця є найдосконалішою народженою на землі людиною. 
Відомо, що образ Галицької Божої Матері перебував на російському військовому крейсері «Паллада» - до загибелі цього корабля. Цей крейсер був побудований у 1906 р. на Адміралтейській верфі у Санкт – Петербурзі. Корабель короткий час приймав участь у бойових діях на Балтиці у 1914 році. Крейсером командував капітан 1-го рангу С.Магнус. Кілька технічних характеристик крейсера «Паллада»: тонажність – 7800; довжина 137 м, ширина 17,5 м, осадка 6,5 м; швидкість 20,9 вузли (=38,7 км/год). Дальність плавання 3900 морських миль (більше 7 тис. км). Екіпаж - 23 офіцери та 550 моряків. Крейсер мав на озброєнні 32 гармати (2 × 203мм/45, 8 × 152мм/45, 22 × 75мм/50, 8 кулеметів) та два 457-мм підводні торпедні апарати. 11 жовтня 1914 р. при поверненні з чергування в гирлі Фінської затоки був торпедований німецькою підводною лодкою «U-26» під командуванням капітан-лейтенанта фон Боркхейма і затонув зі всім екіпажем (537 осіб) в результаті детонації боєприпасів. Таким чином, крейсер «Паллада» став першим російським бойовим кораблем, що загинув у Першій світовій війні. З огляду на хронологію: взяття Галича росіянами (4 вересня 1914 р.) та затоплення крейсера «Паллада» (11 жовтня 1914 р.) можна припустити, що образ перебував на військовому кораблі менше одного місяця. Відомо, що у 1918 році він знаходився у тогочасному Петрограді, де був сфотографований. Таким чином, хронологічні межі «життя» образу можна з певністю окреслити, як 1914 – 18 рр. Про його подальшу долю, розміщення образу в певному храмі Росії, на сьогоднішній день не вдалося отримати інформації. До нас дійшло зображення образу, яке на даний час зберігається у Центральному Державному архіві кіно-фотодокументів м. Санкт – Петербурга. Його ми й надаємо для перегляду нашим читачам. Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії | 
