Понеділок, 2019-10-21, 1:07 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
 
Архів новин
Головна » 2012 » Січень » 13
Київський літопис, описуючи галицькі події під 1165 роком, залишив справді вражаюче свідчення: «Прибіг із Цесарограда братан цесарів кир Андронік до Ярослава Володимировича в Галич. І прийняв його Ярослав із великою приязню, і дав йому Ярослав декілька городів для втіхи. Але потім прислав цесар грецький Мануїл Комнін двох митрополитів, кличучи його до себе, і Ярослав одпустив Андроніка до нього з великою честю, приставивши до нього, Андроніка, єпископа свого Кузьму і двох мужів своїх найзначніших».
Рятуючись від переслідувань свого двоюрідного брата Мануїла I, наприкінці 1164 р. Андронік, за свідченням візантійських істориків Микити Хоніата і Йоана Кіннама, втік до Галицької землі. Його ще в 1154 р. заарештував імператор за державну зраду, інтриги і змови, утримуючи в суворому ув’язненні. Автор грецької хроніки М. Хоніат розповідає, що повернувшись до ... Читати далі »
Переглядів: 407 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-01-13

Працівники центральної районної бібліотеки м. Надвірна підготували і провели годину крає­знавства «Вчений мовознавець, патріот»,  присвячену 115-ій річниці з дня народження нашого краянина.
Про життєвий і творчий шлях Василя Дем’янчука розповіла Раїса Грушецька. Бібліотекарі Н. Берчак, Н. Мартинюк прочитали вірші про рідну мову А. Кримського, Т. Шевченка, Н. Чира, І. Яцури.
Народився Василь Дем’янчук 13 січня 1897 р. у Надвірній у трудовій родині. Батько Климентій Дем’янчук працював на цегельні. Малий Василько навчався у початковій школі, відтак – у Станиславівській гімназії, яку закінчив у 1915 році. 1918-го переїхав до Києва і вступив на історико-філологічний факультет університету, після закінчення якого продовжив навчання в аспірантурі при кафедрі історії української мови. Молодого в ... Читати далі »
Переглядів: 358 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-01-13

Дивлячись на це фото, важко повірити, що воно зроблено практично у центрі Івано-Франківська. Рік – 1969. Місце – вулиця Тичини. Тоді на місці нинішньої дитячої поліклініки знаходився віварій медичного інституту. Віварій походить від латинського vivarium (vivus – живий). Так називають приміщення для розведення та утримання лабораторних тварин, над якими роблять усілякі медичні експерименти.
Івано-франківський віварій кінця шістдесятих являв собою трикімнатний дерев’яний будинок, клітки та близько 20 соток, обгороджених зеленим парканом, що розвалювався на очах. Студенти називали його «собачник», оскільки там мешкало близько 50 псів і майже сотня кроликів. І це не рахуючи мишей, щурів і морських свинок. Було там і своє підсобне господарство із чотирма кіньми. На них фірами возили моркву та бурячки для кролів і, напевно, кістки для собак.
Переглядів: 475 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-01-13

У XVIII столітті Станиславів знали далеко за межами Прикарпаття не через потужні фортифікації, багаті ярмарки чи пишні храми. Подібними принадами тоді могло похвалитися будьяке серйозне європейське місто. Проте наше мало те, чого не купиш, – власну чудотворну ікону. Саме до неї йшли тисячі прочан, аби у щирій молитві знайти в Богородиці захист і підтримку. І знаходили.

Як прозрів писар
Триста років тому жив у Станиславові такий собі пан Домінік. Він працював писарем вірменської громади і був людиною не бідною. Настільки не бідною, що замовив собі у 70-літнього маляра Даниїла копію знаменитої Ченстоховської ікони Божої матері – головної святині Польщі. Електрики тоді не було, житло освітлювали свічками й лучина ... Читати далі »
Переглядів: 385 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-01-13

У своїй книзі «Чудотворні ікони Прикарпаття», яка побачила світ у видавництві «Нова Зоря» в 2003 році, ми подали образки про 12 ікон Божої Матері, які знаходились в різні часи на теренах Івано - Франківщини. Історичні долі їх були різними, так само як і їх походження, до того ж одні зберігались у церквах, а інші у польських костелах. Зрештою, великої різниці між ними у зв’язку із цим ми не робили, адже ікона для побожного християнина є насамперед Божим ликом і перше, що спадає на думку, коли її бачиш – це помолитися перед нею. Тому ми і подали розповіді про чудотворні ікони із Більшівців, Лисця, Маріямполя, Станіславова (з вірменського костелу), Фраги.
Тримаючи дану тему на пульсі зацікавлення, ми час від часу фіксували різноманітну інформацію про інші чудотворні ікони, про які, на жаль, відомостей бракувало, що і завадило написати про них окремі статт ... Читати далі »
Переглядів: 728 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-01-13

До особливого виду археологічних знахідок на території давньоруських міст належать привісні печатки. Найчастіше для їх виготовлення використовували свинець (молівдобули), значно рідше – срібло (аргировули) і золото (хрисовули). Такими печатками скріплювалися важливі державні, правові, господарські, торговельні, церковні і військові документи. За титульним зображенням на аверсі печатки можна встановити: осіб князівського походження, церковних ієрархів, представників місцевого боярства та військової еліти. Якщо тут вказувалося християнське ім’я власника печатки і відповідно до нього зображення святого, то на зворотному боці (реверсі) позначалося язичницьке (світське) ім’я. Дуже часто воно прочитується в контексті благального звернення до Бога: «Господи, допоможи рабу своєму...” На Галицько-Волинській Русі побутували печатки із загадковим написом "ДЬНЬСЛОВО”. Вчені здогадуються, що такі сфрагістичні знаки використо ... Читати далі »
Переглядів: 358 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-01-13

Ці книжки виявилися давнішими на кілька десятиліть від першої письмової згадки про село і майже на півстоліття за храм
Різдва Пресвятої Богородиці, який вважається найдовершенішою дерев’яною спорудою гуцульської сакральної архітектури.
Під його покровом вони й схоронилися від воєнних лихоліть і зламів епох. Якщо зважити на те, що в книгах є дуже цікаві записи навіть про дідусів і бабусь новонароджених, можна вивести не лише родоводи криворівнівців до кінця XVII століття, а й родовід самого села, яке претендує на українське гуцульське село-музей. Найдавніший запис зроблено в 70-х роках XVIII століття. Останній — у 1944-му, пише сайт ukurier.gov.ua.
— Завдячувати тому, що цей церковний літопис вцілів, — розмірковує сільський голова Ва ... Читати далі »
Переглядів: 252 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-01-13








Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019