Церкві Різдва Пресвятої Богородиці у селі Нижній Вербіж, що на Івано-Франківщині, — 215 років. У 1756-1808 роках храм спорудив Григорій Семенюк, який відповідно до однієї з легенд був опришком Довбуша. З 2013 року святиня перебуває у переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а з 7 вересня 2023 — під її тимчасовим посиленим захистом.

Про історію храму Різдва Пресвятої Богородиці та що роблять для його збереження читайте у матеріалі Суспільного.

"Церкву побудував знаменитий Григорій Семенюк. Його могила є тут недалеко. Він був опришком — скарбником у Довбуша. Коли поляки розбили та знищили Довбуша, опришки порозбігалися хто куди, а він за відпущення гріхів побудував цю церкву", — розповідає настоятель храму Василь Вепрук.

Частина опришківського скарбу

Жителька села Нижній Вербіж Ганна Ласійчук — родичка Григорія Семенюка в п'ятому поколінні.

Згідно з легендою, яку в її родині переповідають з покоління у покоління, Григорій Семенюк зустрів опришка в горах. І згодом, на його прохання, він побудував церкву.

"Був молодий хлопчина, працював у горах на рубці дерев. Якось він йшов додому. Його застала ніч, а вночі страшно в лісі залишатися самому. Він побачив світло, хатину. Зайшов. У тій хатині жив літній чоловік. Вони познайомилися, юнак переночував. Наступного ранку дідусь попросив: "Синку, не йди. Я — старий і хворий, скоро буду помирати. Але я не хочу, щоб мої кістки роздирали звірі в лісі. Доглянь мене, будь ласка, щоб я спочив, як християнин". Цей юнак залишився. При смерті він сказав хлопцеві: "Синку, у мене дуже багато гріхів, я був колись в опришках. Спадок цього опришка був великий — понад 20 возів золота. Частина цього золота є у мене, але ці гроші — криваві. Я хочу якось відмолити гріхи. Побудуй, будь ласка, за них церкву". Дідусь таємно перевіз ці гроші сюди й почалося будівництво церкви", — розповідає легенду Ганна Ласійчук.

З її слів, Григорій Семенюк прожив 114 років та мав 12 синів.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці — хрестоподібний та має п'ять куполів.

"Ця церква — перлина архітектури. У нас є п'ять куполів і всі вони всередині порожнисті. В якому кутку ви б не стояли, вам завжди буде гарно чути проповідь, яку говорить священник. Також храм зроблений без цвяхів. Через це він потрапив у перелік ЮНЕСКО", — говорить Ганна Ласійчук.

Поруч із церквою збудована дзвіниця. Ганна Ласійчук розповідає: у ній збереглося все, зокрема й дзвони.

"У складі цих дзвонів є срібло. Це — так само частина того опришківського скарбу. Коли була Друга світова війна, дуже багато металу давали на переплавлення, і частина дзвонів зникла. 20 років тому у нас була реконструкція всередині церкви. Ремонтували підлогу, і коли почали зривати старі дошки, під тетраподом знайшли два втрачені дзвони. Ті люди, які ховали їх, забрали зі собою цю таємницю в могилу", — розповідає Ганна Ласійчук.

Також на території біля храму розташований будинок в якому раніше жив священник. В ньому планують проводи майстер-класи, каже жінка.

"В хаті збереглося все так, як було при житті священника. Тут є вишивка, якій 70 і більше років. Дуже багато людей жертвували свої роботи на церкву. Ми вирішили продемонструвати, тому що це — вишивка саме нашого регіону, унікальна техніка низинки. Все — ручна робота. Ми плануємо в цій хатині проводити майстер-класи. Це робили наші бабусі, мами, й треба, щоб це не забулося і передалося нашим діткам", — говорить Ганна Ласійчук.

Як дбають про церкву

Голова Нижньовербізької громади Ярослав М'якущак розповідає: до повномасштабного вторгнення РФ в Україну громада планувала реставрувати храм і замінити покриття на автентичне — замість бляхи поставити гонту.

"Колись була така "мода" всі церкви перекривати бляхою. Переважно храми були гонтами або чимось іншим покриті. З часом вони втрачали захисну функцію, і тому багато церков на Прикарпатті й Гуцульщині були "вбрані" в бляху. Вимогою ЮНЕСКО було приведення церкви до того стану, коли була побудована", — розповідає голова громади.

Проєктно-кошторисну документацію сільрада виготовила, але грошей на роботи у бюджеті громади наразі немає, каже Ярослав М'якущак.

"Документацію почали виготовляти в довоєнний час. Вона коштувала 350 тис. грн і вже була готовою. На початку вторгнення пройшли експертизу та оплатили. Це досить було важко зробити. Загальна вартість ремонту й приведення в автентичний вигляд — 16 млн 800 тис. грн. Суми великі. Ми не знали, що почнеться така "пекельна війна", планували щось з власних грошей залучати. Ми — не така багата громада, але все одно при плануванні своїх річних бюджетів залучали б якісь гроші. Але більшу надію мали на грантодавців", — розповідає Ярослав М'якущак.

У 2013 році церкву Різдва Пресвятої Богородиці внесли у перелік Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 7 вересня 2023 організація надала їй тимчасовий посилений захист. Про це повідомили на офіційному сайті ЮНЕСКО.

Це рішення підвищить безпеку під час війни, потенційно дозволяючи компетентним органам усіх 87 держав-учасниць Другого протоколу 1999 року переслідувати або екстрадувати ймовірних правопорушників, йдеться на сайті організації.