Середа, 2018-07-18, 3:24 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Березень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
 
Архів новин
Головна » 2018 » Березень » 30 » Про Галич як духовно-історичне серце української цивілізації говорили в Університеті учасники «круглого столу»
10:27 AM
Про Галич як духовно-історичне серце української цивілізації говорили в Університеті учасники «круглого столу»

Ця теза, звісно, не відкриття, але, щоби довести це наочно для теперішнього покоління українців, треба багато що зробити. Йдеться про відновлення пам’яток сакральної культури древнього Галича. Про це говорили найвідоміші в Україні авторитети в галузі реставрації та ревіталізації під час засідання «круглого столу» на тему «Проблеми дослідження та збереження Успенського собору давнього Галича», яке відбулося у Львівській політехніці.

Нагадаємо, що Галицький Успенський собор – головний храм княжого Галича та другий за розміром храм Київської Русі (після Софійського собору в Києві). Починаючи з XII століття він був кафедральним собором Галицької єпархії, пов’язаним із похованням тут у 1187 році князя Ярослава Осмомисла, а з XIV століття – Галицької Митрополії, другої за кількістю вірян на Русі після Київської. Довгі століття він був взірцем архітектурної довершеності, сформувавши подальший стиль архітектури Галичини. А за багатством оздоби та просторовим розташуванням не поступався жодній найвизначнішій християнській святині того часу. Фундамент собору був викладений переважно з крейдяника та вапняку, а стіни – з тесаних блоків алебастру та вапняку. Останні літописні згадки про Галицьку святиню стосуються ХІV–ХVІ століть, проте точної дати руйнування Успенського собору, руїни якого розташовані в селі Крилос неподалік теперішнього Галича, достеменно не встановлено. Теперішні численні знахідки архітектурних деталей та скульптурного декору дають уявлення про вигляд величного галицького собору.

А той факт, що нині проблема відновлення цього храму в автентичному вигляді хвилює не лише ентузіастів, але й представників влади як на регіональному, так і на національному рівнях, засвідчило те, що дискусію організували не лише науковці Львівської політехніки, але й облдержадміністрація та Міністерство культури України. Присутність на заході заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Оксани Стоколос-Ворончук та першого заступника голови Івано-Франківської облдержадміністрації Марії Савки лише це підтверджує.

З вітальним словом до присутніх звернувся ректор Національного університету «Львівська політехніка» професор Юрій Бобало. Він нагадав, що проблемою відновлення давніх галицьких храмів та інших архітектурно-історичних пам’яток займався ще в ХІХ сторіччі тодішній ректор Львівської політехніки і видатний зодчий Юліан Захарієвич. Нині ж цим питанням активно опікується Інститут архітектури Університету, а безпосередньо – кафедра архітектури та реставрації під очільництвом професора Миколи Бевза. Саме він має свою візію відродження найстарішого галицького храму і, мабуть, найбільш конструктивну.

Своїм баченням історії питання, а також шляхів його розв’язання під час зібрання поділились професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу професор Євстахій Крижанівський, відомий український археолог і архітектор Юрій Лукомський. Натомість Михайло Сагайдак, директор Центру археології Києва, що діє при Інституті археології НАН України, розповів про багатющий досвід відновлення аналогічних пам’яток древнього Києва.

Після ж дискусії учасники «круглого столу» зійшлись на висновку, що наша держава нині просто зобов’язана дотримуватись міжнародного гуманітарного законодавства. Отож ми повинні зберігати наші пам’ятки й цінувати те, що отримали від попередніх поколінь. Тим більше, що указом Президента України Петра Порошенка цей рік оголошено роком збереження культурної спадщини в Україні. Саме тому Галицький історично-архітектурний заповідник повинен, нарешті, отримати відповідне фінансування для реабілітації, реставрації, музеєфікації пам’яток, таких як фундамент Успенського собору ХІІ століття, храм Святого Пантелеймона ХІІ століття і Галицького замку ХVІ–ХVІІ століть.

Прес - служба Львівської політехніки


Переглядів: 7 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 18. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2018