Мабуть, мешканці старого Станиславова вміли добре і швидко рахувати. Бо годинник на зламі ХІХ і ХХ ст. міг собі дозволити далеко не кожен. Більшість мешканців звіряла час за ратушним годинником, який часто поспішав чи запізнювався у середньому на п’ятнадцять хвилин. Якщо ж потрібно було встигнути на потяг чи відвідати пошту, мешканець Станиславова мусив пам’ятати, що на вокзалі й на пошті діяв зовсім інший час. Так тривало до 1906 року.

Газета «Кур’єр станиславівський» повідомляла:

«Зауважуємо, що в нашому місті віднедавна розповсюдилася агітація за перехід на середньоєвропейський час. Офіційні інституції, такі як колія і пошта, з якими часто треба контактувати з особистих питань, працюють за колійовим часом. Тому було би справді зручно, якби у Станиславові запровадили єдиний час. Це було би бажаним та людяним і у стосунку до наших дітей, які влітку вже о сьомій ранку мусять іти до церкви на службу, а взимку о восьмій годині, коли ще темно, вирушають до школи. Різниця між колійовим часом і станиславівським складає 38 хвилин. Запровадження європейського часу залежить від ухвалення міської ради».

На засіданні 9 листопада 1905 року міська рада Станиславова прийняла історичне рішення – від 1 січня наступного року запровадити у Станиславові середньоєвропейський час. Відтоді містяни вже не були змушені терпіти незручності через те, що колія і пошта працювали за середньоєвропейським часом, а всі інші заклади за місцевим. Нагадаємо, що саме за середньоєвропейським часом у наші дні живуть такі країни як Польща, Німеччина, Австрія, Швейцарія та інші.

Газета «Кур’єр станиславівський» від 19 листопада 1905 р.

Олена БУЧИК