Субота, 04.02.2023, 05:29:21

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Жовтень 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
Головна » 2022 » Жовтень » 11 » Штрихи до побутового життя в Галичі. Відображення жидівських свят у архітектурі їхніх приватних будівель (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.)
10:58:56
Штрихи до побутового життя в Галичі. Відображення жидівських свят у архітектурі їхніх приватних будівель (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.)

Впродовж багатьох століть в Галичі компактно проживали різні національності. Кожна з них залишила свій слід в історії міста. Певним виявом самобутності цих народів була їхня архітектурна діяльність, яка виявилася у спорудженні, як приватних будівель, так і сакральних споруд, будівель громадського призначення.

Музей архітектури та побуту Національного заповідника «Давній Галич» частково знайомить з архітектурними творами, які були споруджені в околицях Галича; спадщина громади караїмів в певній мірі візуалізована у приватних будинках на вул. Караїмській та Музеї караїмської історії в Галичі.

Не менш цікавою є архітектура жидівської громади, яка була досить численною в місті і навіть вела суперечки з караїмською громадою щодо того, хто раніше оселився в місті.

Кілька цифр щодо історії та статистики жидівської громади в Галичі. В 1765 р. згідно люстрації в місті було 36 жидів - господарів (християн - 120, караїмів – 16)1 . В ХІХ ст. їхня чисельність зростала, а згодом почала зменшуватися. В 1880 р. – загальна кількість населення 3464, з них жидів 1048 (30,3%); 1890 – 3887; жидів 1238 (31,8%), 1900 – 4850, жидів 1568 (32,3%), 1910 – 4987, жидів 1232 (24,7%), 1921 – 3442, жидів 582 (16,9).

Жидівська громада мала свою окрему жидівську дільницю для проживання; синагога знаходилася на Станиславівській вулиці. В серпні 1884 р., під час пожежі жидівська дільниця зазнала значних руйнувань. За спогадами сучасника: «…середину містечка, ринок і ближчі вулиці, що розбігалися променями, займали майже виключно жиди. Серед численних крамниць було тільки дві християнські, всі інші – жидівські...».

Вдруге жидівська дільниця була знищена восени 1914 року, під час Першої світової війни.

Її було відновлено до травня 1922 р. у формі житлової забудови та крамниць. В 1932 р. було побудовано нову синагогу. На даний час вона збережена (пам’ятка архітектури і містобудування місцевого значення, №1180, вул. Є.Коновальця, 38). На Галич – горі знаходиться частково уціліле жидівське кладовище.

Вчергове кінцево жидівську дільницю зруйновано восени 1942 р. Часопис повідомляв: «…В місті закінчують розбірку старих жидівських халупок, щоб очистити отак усе місто від решток жидівського бруду…».

Цікаво, що окремі елементи архітектурних рішень жидівських будівель, були зумовлені релігійними святами і стали практичними кроками щодо їхнього вшанування у нових місцях проживання, з врахуванням кліматичних обставин місцевості. Що мається на увазі?

Переглядаючи листівки та світлини міста Галича кінця ХІХ – початку ХХ століття, можна побачити що на окремих дахах будинків є щось подібне на великі люки. В непосвяченої особи виникне припущення, що це люки для провітрювання або вилази для можливого ремонту покрівлі, проте насправді, це типові конструкції розсувних покрівель для суккоту.

Суккот це біблійне свято, що святкується 15-го дня місяця Тішрей (кінець вересня - кінець жовтня, в 2022 році з 9 по 16 жовтня). Свято триває 7 днів. У юдаїзмі є одним з трьох визначних свят, Шалош Реґалім, коли історично єврейське населення подорожувало до Єрусалимського храму. Слово «cуккоот» (івр. ותכוס ( є множиною від єврейського слова «сука» (івр. סוכה), що означає «курінь».

Сука нагадує юдеям курені, у яких древні ізраїльтяни кочували протягом 40 років пустелею після Виходу з Єгипту. Перед цим святом євреї будують курені та кожен живе в ньому протягом цілого свята. Тут сім'ї влаштовують трапези, розважають гостей, відпочивають і навіть сплять. Сука, побудована поблизу синагоги, використовується чоловіками, які вивчають Тору, а також для трапез з кіддушем, обрядів обрізання та Викупу першого сина в сім'ї. Відповідно до галахи, стіни суки можуть бути зроблені з будь-якого матеріалу, включаючи дерево, брезент, штукатурка або звичайні стіни зі скла або алюмінію. Сука може стояти самостійно або включати декілька стін будівлі.

Зрозуміло, що жидівське населення Галича повинно було дотримуватися своєї релігії. Поруч з цим, місцеві обставини, зокрема, середньоєвропейський клімат - коли під час проживання у шатрі у місяці вересні можна добряче змерзнути – зумовили створення таких обставин, щоб «вбити двох зайців» - і свята дотриматися, і відбути його в комфортних умовах (тим більше, що релігія дозволяє). Тому і було придумано, щоб на горищах будівель влаштовувати спеціальні розсувні системи, які відкривалися (піднімалися) під час свята суккот; одночасно з цим на горищах встановлювалися символічні суки (курені). Виходила символічна ночівля під відкритим небом, як під час 40 - ка річної подорожі пустелею.

Зрозуміло, що жиди м. Галича щодо влаштування розсувних систем не були першими, ці елементи використовувалися й іншими громадами – не тільки на теренах Галичини, але й у Білорусі.

За повідомленням керівника Білоруського товариства охорони пам’яток історії та культури п. Антона Астаповіча, на терені Білорусі існували подібні дахові конструкції для суккоту. Зафіксовано прилади таких конструкцій в містечку Янів Пінського повіту (тепер Іваново Брестської області) та містечку Лахва Драгочинського району Брестської області. Експедиція, яка була проведена білоруськими дослідниками у 2007 р., зафіксувала кілька житлових будівель з такими конструкціями.

Таким чином, маємо цікавий приклад розвитку архітектурної думки та прикладу символічного дотримання релігійних традицій окремо взятої громади на теренах міста Галича. На даний час не збереглося жодної конструкції такого типу, оскільки вони були зруйновані або в 1914 р., або в 1942 р. Розуміючи призначення розсувних покрівель, завдяки збереженим світлинам міської забудови міста Галича, можемо ідентифікувати будівлі, що належали представникам жидівської громади.

Андрій Чемеринський,

Почесний краєзнавець України

 

  1. Вид на північну сторону житлової забудови м. Галича (кінець ХІХ ст., світлина Ф.Альбіна). Підйомні дахові системи для свята суккот позначено червоною барвою.

  1. Вид на південно – східну сторону житлової забудови м. Галича (кінець ХІХ ст., світлина Ф.Альбіна). Підйомні дахові системи для свята суккот позначено червоною барвою.

  1. Дім жида в Карпатах. Фото зі збірки Центру міської історії (м. Львів).

  1. М. Мінск (Білорусь). Схема будинку з даховою системою для свята суккот. Дім по вул. Гандлёвай (давня назва), тепер – Зыбіцкай. Фото зі збірки Антона Астоповіча.

  1. М. Янов Пінскаго павєта (тепер Іваново Брестської обл.). Фото зі збірки Антона Астоповіча.

Переглядів: 67 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 23. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2023