Творча спадщина визнаного фотографа, кінооператора та етнографа Юліана ДОРОША (1909 – 1982 рр.) налічує понад 12 тисяч світлин і з десяток фільмів. Понад 20 років частину тих оригіналів використовують у навчальному процесі Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Значну частину з тих, які представлено на виставці, передала до Історико-краєзнавчого музею у Винниках Тетяна Крушельницька.
Вперше Ю. Дорош проявив здібності під час навчання у Станіславській реальній гімназії, де очолював прес-квартиру «Пласту». У 1927 – 1932 рр. навчався у Львівському університеті і проживав у родині свого вуйка, письменника А. Крушельницького, в якого «…вдома була кузня талантів». Як один із засновників та активних членів Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), співредактор журналу «Світло й тінь», Ю. Дорош брав участь у виставках. Знаковою стала «Наша Батьківщина в світлині» (Львів, 1935 р.), на яку фотомитець представив матеріали з експедиції «Товариства приятелів Гуцульщини» у Варшаві та зняті в селах Покуття Великодні ігри та забави, весілля у Раківцях, селяни-умільці). З ними він привернув увагу до своєї творчості поціновувачів фоторемесла, удостоївся першого місця і став майстром етнографічної фотографії.
Серед документальних фільмів Ю. Дороша, які «увіковічнили історію»: з’їзд пластунів в околицях Підлютого (1928), «Свято молоді» і похід-вшанування полеглих за волю України у Львові, «Раковець» (1931), «Гуцульщина» (1933), повнометражний фільм «До добра і краси» (1938), похорон генерала М. Тарнавського (1938), фотографії досліджень Ярослава Пастернака у Галичі (1937 – 1938), на Святоюрській горі у Львові виконав проби фільму «Крилос».
Його світлини – в монографіях Р. Герасимчука «Гуцульські танці», альбомах А. Будзана, К. Матейко, С. Сидорович («Тканини і вишивки» та «Вбрання»), І. Гургули («Народне мистецтво західних областей України»), дослідженнях професора І. Крип’якевича, книзі «Народні перлини» (Дніпро, 1971), М. Гнатюка, М. Грепиняка «Народне мистецтво Гуцульщини і Покуття: майстри, школи, музеї» (Івано-Франківськ, 2010), альбомі «Галичина ХХ ст. у світлинах Юліана Дороша» (Львів, 2021) та ін.
У кінофільмі «Біля джерел народної творчості», відзнятому 1965 – 1971 рр., зафіксовано працю видатних народних майстрів з Гуцульщини. Нині, коли Україна відстоює свою ідентичність, значення творчої спадщини Ю. Дороша особливо важливе.
Михайло Гнатюк |
