Вівторок, 2019-10-22, 1:54 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
 
Архів новин
Головна » 2012 » Січень » 25 » Заходи по ліквідації провідника ОУН Карпатського краю – «Єфрема»
9:49 PM
Заходи по ліквідації провідника ОУН Карпатського краю – «Єфрема»
Степан Слободян -«Єфрем» – постать, яка посідала чільне місце у національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА. Займав відповідальні пости у ідеологічній ділянці роботи УПА і підпілля ОУН протягом 1944-1950 років.
На жаль, досить мало відомостей зібрано про цю особу, а наявні - базуються переважно на коротких інформативних довідках, які містяться у „Літописах УПА” та архівних документах – звітах, зведеннях, довідках по лінії МҐБ та комуністичної партії.
Народився Степан Петрович  Слободян в Теребовлянському районі, а за іншими даними у с. Синьків Заліщицького району Тернопільської області. Обласний військовий референт Юнацтва ОУН Тернопільщини (1942-1944). Політвиховник старшинської школи «Олені» (04.-05.1944). Від серпня 1944 р. начальник політвиховного відділу  штабу ВО ІV «Говерля» під псевдо «Клим». Військовий ступінь – сотник-виховник  УПА.
Авторитет Степана у підпіллі ОУН засвідчує факт включення його до складу референтури пропаганди Карпатського крайового проводу ОУН в момент її формування у березні 1945 року. Трохи більше як за рік, у липні 1946 року, за наказом крайового провідника «Роберта» очолює референтуру пропаганди.  На початку липня 1949 року Степана Слободяна призначено  крайовим провідником ОУН „Захід-Карпати”. Послуговується псевдо «Єфрем», «05», «12». Більше року виконує ці обов’язки в умовах суворого підпілля.
Про геройську боротьбу з більшовицькими наїзниками та активну роботу по ідеологічному вишколу вояцтва свідчать нагороди сотника-виховника „Клима”: Лицар Бронзового Хреста Бойової заслуги (1946 р.) та Срібного Хреста Заслуги (1948 р.). Підтвердження нагородження Срібним Хрестом Заслуги знаходимо у Постановах Української Головної Визвольної Ради (УГВР) від 28 серпня 1948 року і опубліковане у бюлетені Бюра інформації УГВР ч.7 за березень 1950 року.
Головним завданням для МҐБ по ліквідації організованої боротьби збройного підпілля ОУН було знищення її провідників. Практично на кожен провід ОУН аж до рівня районних заводились окремі агентурні справи, які закривались після повної ліквідації цих проводів.
Карпатський крайовий провід ОУН розроблявся по агентурній справі «Верховинці». Матеріали цієї справи за осінь 1950 року допоможуть частково розкрити обставини загибелі Карпатського крайового провідника ОУН – Степана Слободяна-«Єфрема».
Внаслідок проведеної чекістсько-військової операції 20 жовтня 1950 року біля підніжжя гори Корметура неподалік с. Шешори Косівського району під час якої загинули члени Карпатського крайового проводу ОУН: Василь Савчак-«Сталь», окружний провідник ОУН Буковини, Григорій Легкий-«Борис», провідник Коломийського окружного проводу ОУН та інші підпільники, отримано емґебистами важливу інформацію, зокрема, паролі, до осіб, які проживають легально в районному центрі Перегінське і утримують пункти зв’язку Карпатського крайового проводу ОУН. Хоча про те, що «Єфрем» із своєю групою переховується в горах Перегінського та суміжних з ним  районів радянські спецслужби знали значно раніше.
В обласному управлінні МҐБ було прийнято рішення в листопаді того ж року провести операцію по ліквідації керівника крайового проводу ОУН, базуючись на весь накопичений масив інформації, зокрема, і отриману від осіб, що утримували пункти зв’язку в смт. Перегінське.
Агентура МҐБ в цей час повідомляла, що через важкі умови побуту в горах, які спричинені численними облавами, боївка крайового провідника змушена буде перейти на зимівлю в рівнинну місцевість Калуського або Перегінського районів. Аналізуючи зібраний матеріал по розшуку «Єфрема» було визначено основні місця його можливого перебування. Зокрема:
- лісовий масив на стику Перегінського, Калуського та Богородчанського районів;
- село Новиця Калуського району або Зелений Яр Перегінського району та прилегла тери торія,
- села Угринів Середній, Угринів Старий Перегінського району та Бережниця Калуського району і прилеглі лісові масиви;
- лісовий масив на південний схід від с. Ясень Перегінського району.
Підготовляючи чекістсько-військову операцію на Калущині проведено заходи по ліквідації легальних зв’язків провідників підпілля. Внаслідок цього арештовано 46 учасників ОУН і виселено 252 родини, які надавали підтримку підпіллю.
Проведення безпосередньо операції передбачалось здійснити методом аналогічним тому, який застосовувався кількома тижнями раніше на Коломийщині (де загинув «Сталь», «Борис» та інші), зокрема, шляхом нанесення цілого ряду послідовних ударів по місцях ймовірного переховування провідників підпілля і їх охоронних боївок.
Для участі в операції було залучено 60 осіб оперативного складу МҐБ, три резервних батальйони і зведений загін 215 СП 82 СД ВВ МҐБ, загальною кількістю понад 100 солдат і офіцерів під загальним керівництвом заступника начальника управління МҐБ полковника Калганова і військового командира начальника штабу 82 СД ВВ МҐБ полковника Сєргєєва.
Перший день операції 8 листопада приніс певні результати. По плану проведення першого етапу розшукових заходів в Чорному лісі біля с. Грабівка був виявлений бункер в якому знищено двох охоронців Станіславівського окружного проводу ОУН – «Івана» та «Міська», а також продуктовий бункер-склад і знищено п’ять порожніх бункерів, підготовлених до зими.
Одночасно в смт. Перегінське здійснена спроба по паролях, які знайдено у «Сталя» і «Бориса», обумовити зустріч з «Єфремом». Однак позитивного результату вона не дала. Як згодом з’ясувалось, ці паролі обумовлені були на весну 1951 року. Крім цього арештовано 24 особи, які підтримували контакт з підпіллям ОУН, і, безпосередньо, з керівником охоронної боївки «Єфрема»» - «Тарасом». За їхніми свідченнями вдалось вийти на бункер в лісі біля с. Ясень, де 10 листопада під час запеклого бою загинули 5 підпільників: Дмитро Юрків -«Пісня», референт пропаганди Калуського надрайонного проводу ОУН, Іван Гандзюк-«Вітер», референт СБ Перегінського районного проводу ОУН, його охоронець Мельникович Микола-«Дід», а також дві жінки - машиністка районного проводу ОУН Петриней Анна-«Ксеня» і зв’язкова цього ж проводу Мельникович Олена-«Надя». З вилучених документів стало відомо, що за вказівкою надрайонного провідника ОУН Калущини Стельмаха Романа-«Зеленого», «Пісня» готувався прийняти у себе 16 жовтня 1950 р. високого чина в ОУН. Але серед тіл убитих «Єфрема» не виявлено. Продовжуючи пошуки у місцях можливого перебування «Зеленого» - на території сіл Новиця і Зелений Яр, заарештовано зв’язкову Калуського надрайонного проводу ОУН. На підставі її свідчень та даних агентурної мережі сплановано облаву на лісовий масив біля с. Бережниця і Угринів Старий. В цю місцевість перекинуто зведений загін 215 СП 82 СД ВВ МҐБ, загальною кількістю понад 200 солдат і офіцерів під загальним керівництвом начальника відділу УМҐБ майора Качура і зам. командира 215 СП ВВ МҐБ майора Макарова.
Про те, що емґебисти отримали точні дані про місцезнаходження бункера підтверджує розповідь місцевого жителя Луцана Михайла Петровича 1931 р. н., який був арештований під час проведення операції.  Облава, яка підійшла із Старого Угринова і Бережниці вдосвіта, близько п’ятої години ранку 18 листопада 1950 року точно знала де розташований бункер і мала добрі орієнтири, бо навіть сніг, що вночі випав, не став на заваді під час пошуків.
Про те, що підпільники вчинили відчайдушний спротив і пробували вирватись з оточеного бункера свідчать звіти МҐБ. Бій тривав близько півтори години і вщух, коли на дворі заледве починало сіріти. Під час бою всі підпільники загинули. Були втрати і серед облавників. Дружина «Єфрема» - Марія-«Марта» під час спроби вирватись з бункера вбила офіцера МҐБ. Це підтверджує також п. Михайло, який про це чув від емґебистів, коли ті, повертались з лісу після виконання операції. Ще один солдат був поранений в цьому бою.
Розповідь очевидця доповнює окремі деталі того дня. Тіла вбитих підпільників підводою звезли до с. Бережниці, де біля церкви в центрі села стояли вантажні машини, якими приїхали емґебисти на операцію. Михайло разом із жителем с. Бережниця Степаном (по вуличному Суботників) вантажив на машину тіла побитих. Разом з ними на машині Михайла привезли в Калуш до будинку, де нині знаходиться музична школа №1. Там він допомагав знімати тіла з машини, потім бачив як їх фотографували. Факт фотографування дозволив нам зосередити пошуки в архівах СБУ і згодом отримати посмертні знимки підпільників. Пан Михайло розповів про те, що вбитих тіл повстанців було сім, а восьмий, сильно обгорілий людський труп привезли наступного дня після бою. Врізалась у пам’ять йому постать жінки, яка мала світле волосся і була одягнена у зелені штани з лампасами червоного кольору, чоловіки ж були напівроздягненими. Ці дані тепер підтвердились отриманими знимками. Що далі було з тілами вбитих Михайлу не відомо. Пригадує тільки, що вбитого радянського офіцера поховали в Калуші, бо через два дні бачив через вікно каземату його похорон.
За час проведення операції з 8 по 18 листопада всього знищено 15 підпільників, арештовано 24 особи, які належали до ОУН або активно допомагали підпіллю. Виявлено і знищено 50 бункерів і 4 продуктові бункери-склади. Крім цього вилучено 3 кулемети, 7 гвинтівок, 5 автоматів, 15 пістолетів, 2 друкарські машинки, 1 типографія, 4 радіоприймачі і велика кількість документів підпілля ОУН.
Серед загиблих у бункері в Глибокому потоці, які були не з цього терену це Духович Прокіп син Омеляна, про якого ми вже згадували, псевдо - Дар, Іван, Мар'ян, провідник СБ Калуського окружного проводу, родом із с. Крилос Галицького району. Закінчив Станіславівську гімназію. Член ОУН з 1943 року. Та Камінський Василь Іванович, 1923 р. н. (1922), псевдо Галенко, охо­ронець Калуського окружного проводу, родом із с. Ганівці Галицько­го району19.

        Всі інші, про яких ми зібрали інформацію, є уродженцями сіл Бережниці, Старого та Середнього Угриновів. Відомо, що загиблих було 8 чоловік. Інформацію про 4 з них ми подали.        
Морис Іван Пилипович, 1926 р. н. (1923) «Дуб», охоронець Калуського окружного проводу ОУН, родом із с. Середній Угринів.
Юрків Іван Петрович, 1926 р.н., псевдо «Кармелюк» Калуського окружного проводу ОУН, охоронець , родом із с. Старий Угринів.
Смук Володимир Михайлович, 1927 р.н., псевдо «Ігор», кущовий інформатор СБ, родом із с. Бережниця.
Ще одна особа, тіло якої сильно обгоріло, залишилась не ідентифікованою.
В 1991 році жителі Бережниці - Козань Микола, Мазур Василь, Іванюк Петро, Бережницький Олекса та Скурчак Петро - на місці бункера  встановили залізний хрест і бетонний надгро­бок. Хрест допоміг виготовити Юрків Степан.
В 1996 році активісти товариства «Меморіал» встанови­ли на хресті таблицю з іменами загиблих повстанців:.
1. Слободян Степан, псевдо Єфрем, член крайового проводу «Захід-Карпати», родом з одного із сіл Теребовляпського району Терно­пільської області.
2. Німа Марія, 1925 р.н., друкарка, дружина Степана Слободяна, родом із села Старі Скоморохи.
3. Духович Прокіп Омелянович, псевдо - Дора, Іван, Мар'ян, провідник СБ Калуського окружного проводу, родом із с. Крилос Галицького району.
4. Камінський Василь Іванович, 1923 р. н., псевдо Галенко, охо­ронець Калуського окружного проводу, родом із с. Ганівці Галицько­го району.
5.  Морис Іван Пилипович, 1923 р. н., охоронець, родом із с. Ста­рий Угринів.
6.  Юрків Іван Петрович, псевдо Микола, охоронець, родом із с. Старий Угрмпів.
7-8. Невідомі молоді повстанці.
Після проведених дворічних пошукових робіт в архівах СБУ Києва та Івано-Франківська вдалось ідентифікувати семеро осіб, які загинули в Глибокому потоці. На підставі отриманих даних працівниками музею профінансовано виготовлення нержавіючої таблиці з доповненим переліком загиблих.
Ця таблиця 29.12.2012 року встановлена на символічному хресті і освячена ієромонахом о. Савою за участі працівників музею, активістів Староугринівського осередку т-ва «Меморіал», представника «Нашого формату» Андрія Гнибіди, ініціативної громадськості м. Калуша.
На даний час ведуться роботи по дослідженню бункера з метою його відновлення.
Завідувач ІММСБ Степан Лесів

Переглядів: 478 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019