Найшвидше св. Миколай приходив до польських дітей Станиславова – 6 грудня. У газеті «Кур’єр станиславовський» першої декади грудня різних років читаємо про можливість замовити прихід Святого Миколая до дитини додому. Такі заходи організовувало польське товариство Зв’язку стрілецького (вул. Тринітарська, 1). Тому до дітей Миколай приходив у супроводі стрільців та дітей-орлят.
Також 5 грудня на вул. Конопніцької, 15 (тепер – Шухевичів) відбувалося дитяче свято Святого Миколая. Батьки, звичайно, допомогали Миколаю і подарунки мали здати заздалегідь.
Пам’ятали у цей день і про бідних дітей. Для них громадськість спільними зусиллями готувала подарунки і проводила свято Миколая.
За даними міжвоєнної преси ми бачимо, що св. Миколай – це не Санта Клаус, як часто нам зараз розповідають ЗМІ. Св. Миколай – персонаж релігійни ... Читати далі »

У своїх міжвоєнних спогадах учні станиславівської української гімназії часто згадують популярну на той час гру.
Наприклад, Орест Корчак-Городиський пише:
«У стук-пук ми також мали добрих гравців – згадати хоча б братів Олесницьких… У домівці «Сокіл» – зустрічі, гра в стук-пук, а на площі Чорногори – відбиванка і кошиківка».
З відбиванкою та кошиківкою все просто – це сучасні волейбол і баскетбол. А що ж то за стуки з пуками?
Ніхто не знав. Знайомі історики з краєзнавцями розводили руками. Особливо всіх бентежив отой пук. Мимоволі пригадувалися забави візантійського імператора Михайла ІІІ П’яниці. Цей цісар влаштовував змагання серед придворних з гасіння свічок… пердінням. Між іншим, переможця чекала нагорода у 100 золотих. Хоча слабо віриться, що вихованці Станиславівської гімназії могли влашто ... Читати далі »