В Україні видали факсимільну копію Галицького Євангелія 1144 року. Унікальна книга десятиліттями і навіть століттями була недоступною для дослідників – її ретельно оберігали від очей у стінах Державного історичного музею Росії у Москві. Цікаво, що коли ця унікальна пам'ятка була створена, то самої Москви ще й не існувало, – знаємо ж бо, що офіційною датою заснування теперішньої російської столиці є 1147 рік. Що ж до Галицького Євангелія, то його вивчення для нас лише починається і науковці сподіваються на чимало відкриттів.

Таку назву носить книжково-ілюстративна виставка-персоналія, приурочена до 135-річчя від дня народження Н. Д. Полонської-Василенко (1884-1973), українського історика, педагога, археографа організована у відділі загального читального залу ОУНБ ім. І.Франка.

Наталія Полонська-Василенко, проживши велике, сповнене катаклізмів життя та присвятивши весь свій талант справі служіння вітчизняній науці, належить до плеяди визначних людей, творчість яких витримала випробування часом і сьогодні повертається до українського читача.

Вчора, 12 лютого, голова Городенківської райдержадміністрації Ярослав Левкун зустрівся із делегацією вірмен в Україні.

Зустріч розпочалася з вручення пану Володимиру Никифоруку грамоти Міністерства культури за великий вклад у розвиток міжнаціональних відносин, культури, освіти і науки, збереження та популяризацію вірменської історичної спадщини в Україні, – йдеться на сайті Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

У краєзнавчому музеї Калущини відбулася презентація знахідок та матеріалів краєзнавця Василя Фіцака. Серед них — кераміка XVII — початку XX cт., предмети глиняного, поливаного посуду, аптечне скло та речі часів Першої світової війни.

Більшість предметів знайдено в історичній частині Калуша – Середмісті. Допомагав збирати історичні знахідки краєзнавець і волонтер Олександр Коваль, інформують "Вікна".

Українсько-польська війна 1918-1919 рр., безперечно, належить до визначальних чинників українських державницьких змагань 1917-1923 рр. В Галичині ще довго потім відчувався відгомін братовбивчої війни. Песимістичні настрої галичан посилювалися арештами видатних українських діячів періоду ЗУНР. Однією з таких справ, що викликала значний резонанс, було слідство та суд над лікарем Петром Петрушевичем, який контролював санітарний стан найбільшого табору для інтернованих осіб та військовополонених ЗУНР, що був розташований на Косачеві, передмісті Коломиї.