Крім професійних фотографів, які мали власні фотосалони, існували й фотографи-аматори. Це менш досліджена сторінка коломийської історії. Відомо, що за цісарської доби фотографією захоплювався польський педагог Генрик Ґонсьоровський (1878 – 1947), який на початку 1900-х жив і працював у Коломиї. Як активний член коломийського Чорногірського відділу Польського Татранського товариства він мандрував Карпатами, вивчав їх, колекціонував предмети гуцульського мистецтва, а також фотографував гори, природу, етнографічні й побутові сюжети.

Можна припустити, що незначна кількість коломийців мала власні фотоапарати, якими знимкувала родинні й міські події.

Над творенням Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського працювали цілі покоління самовідданих людей, про яких, на жаль, залишилося не так уже й багатого спогадів.

Засновником і багаторічним директором музею був Володимир Кобринський (1873–1958), залізничник за професією, палкий шанувальник і збирач творів народного мистецтва.

Три роки тому у Верховині відкрився інтерактивний музей "ГалЄрія традицій та обрядів", де можна не лише дізнатися про історію та життя гуцулів, але й посмакувати їхню традиційну їжу, почути казки та легенди Карпат і приміряти давній одяг горян.

Доїхати до «Музею галЄрії традицій та обрядів» можна двома шляхами. Перший – з Івано-Франківська до Верховини через Яремче. Або через Коломию і Косів. У Верховині місцеві підкажуть, як доїхати до “ГалЄрії” Павли Рашковської, яка майже 20 років проводить у Верховині екскурсії.

На храмове свято, у день святого пророка Іллі, в с. Дора, що на Яремчанщині, відзначили ювілейний рік священномученика Климентія Шептицького.

Він був засновником цього монастиря. Тому тут освятили хрест на його честь.

Пам`ятний знак повстав з ініціативи місцевих монахів на чолі з отцем-настоятелем Ігнатієм Волинським. Архітектором став Роман Сулик, який також проектував церкву та каплицю у Дорі.

Сто років тому Станиславів мав виробництво мила, однак у крамницях панувала іноземна продукція.