Село Селище енкаведисти знищили в липні 1950 року за наказом радянської влади. Воно розташовувалося у колишньому Галицькому районі Станіславської області (нині — Івано-Франківщина) і було одним з найпотужніших тогочасних осередків діяльності Української повстанської армії.

108 родин насильно виселили з хат, всі будівлі розібрали на будматеріали і вивезли. Рештки викопали або спалили. Навіть викорчували сади, щоб на місці села залишилася суцільна пустка і ніхто ніколи б не зміг подумати, що тут вирувало життя.

Більшість іванофранківців радіє теплій січневій погоді, хоч деякі й трохи сумують за снігом. Проте погодні сюрпризи характерні не лише для нашого часу: в історії міста їх було чимало.

Як бачимо, в повідомленні “Кур’єру Станиславівського” йдеться про снігопад, і воно навряд чи звернуло б на себе увагу, якби не дата виходу газети – 5 травня 1912 р. “Примхлива погода спричинила, що в середу (тобто першого травня, – авт.) часом падав лапатий сніг, який через кілька секунд перетворювався у холодні сльози дощу. В четвер потепліло і небо випогодилося”.