Як виглядала Галицька брама? Чи штурмував Суворов Станиславівську фортецю? Коли Володимир Ленін відвідав наше місто? Що станеться з Івано-Франківськом 21 грудня 2012 року, коли, згідно з календарем майя, прийде кінець світу? Вчені скептики скажуть, що зображень Галицької брами не збереглося, Леніна й Суворова тут ніколи не бачили, а 21 грудня буде звичайною п’ятницею. Проте, дехто з місцевих художників так не вважає. Пару років тому на сайті SkyscraperCity, у гілці «Старі фото Станиславова», з’явилася картинка із зображенням Галицької брами. Форум одразу вибухнув коментарями, мовляв, це краєзнавча сенсація та й узагалі найдавніше фото міста. Від попередніх реконструкцій фортеці під патронатом академіка Грабовецького цей малюнок вигідно відрізнявся точністю історичних деталей. Відверто кажучи, в мене самого промайнула думка, що це графіка кінця ХVIII століття. Картинку на сайт завантажив користувач під ніком 13MAGOL13. Ним виявився відомий франківський художник, який попросив не розкривати його ім’я. «Я вже давно малюю міські краєвиди та якось вирішив трохи пофантазувати над Галицькою брамою, — каже він. — Все одно ніхто не знає, як вона виглядала. Для цього сфотографував тильний бік художнього музею та скачав з сайту «Репортера» перше фото Станиславова (з ратушею). Саму браму запозичив із замку Мальборк, а селян повирізав зі старих станиславівських поштівок. Усе це скомпонував, штучно зістарив та закинув у мережу». Результат перевершив усі сподівання. Окрилений успіхом художник розвинув тему альтернативної історії. Так виникла картина облоги Станиславова москалями. Ліворуч, на білому коні, вгадується генерал-фельдмаршал Суворов. Автор прокоментував сюжет так: «Суворов переходив через Альпи, заблукав, виліз у Карпатах, взяв штурмом Станиславів і пішов далі!». Малюнок хоч і жартівливий, проте детально опрацьований. Наприклад у катедрі ядрами знесена одна вежа. Такий факт дійсно був, коли у 1764 році росіяни здобули Станиславів. Щоправда, тоді ними керував не Олександр Суворов, а князь Дашков. Наступна картина називається «Панське весілля». Це 1820-1830 роки, коли фортечні укріплення уже знесені. Десь у районі Бельведеру мчать вози з гостями, а на задньому плані височіють архітектурні домінанти Станиславова. Це також колаж. Панораму взято з поштівки початку ХХ століття, ратушу – з акварелі Кронбаха, а весільний поїзд перекочував сюди з картини якогось польського художника. Непогано вийшло? На створення наступного малюнка митця надихнув старий радянський анекдот. В’язні в камері розповідають, хто за що сидить. Коли черга дійшла до художника, той каже, що причиною його арешту стала картина «Ленін у Польщі». — А що то за картина? — питають його сокамерники. — Ну, уявіть собі ранок, намет. Звідти стирчать чотири голих ноги. Це — Крупська та Дзержинський. — А де ж Ленін? — А Ленін у Польщі! Дійсно, той вождь пролетаріату відвідав Західну Галичину у 1912 році. Тоді він побував у Кракові, насолоджувався краєвидами польських Татр, спілкувався з гуралями. А чом би йому не махнути до Станиславова? І ось уже всерадянський дідусь прогулюється вулицями міста. Якість фото не дуже — надто темно, проблеми з різкістю. Та воно й зрозуміло, адже австрійська поліція знімала його прихованою у кущах камерою… А якби у 1920 році на Віслі поляки не наваляли червоним, і совіти б перемогли та відтяпали Західну Україну? Тоді цілком можливий виступ Леніна на площі Ринок у Станиславові. Ліворуч видно стару ратушу, яку ще не встигли перебудувати після Першої світової. Позаду хизується куполами синагога, а за спиною Леніна — єврейський квартал, потім знищений нацистами. Біля «вождя», у кашкеті, стоїть Фелікс Дзержинський, який, напевно, вже давно виліз із того намету. У планах художника є «запросити» до Франківська Фіделя Кастро, а може, й не лише його. Поруч із альтернативно-історичним живописом в інтернеті є кілька картин на апокаліптичну тематику. Їх створює 20‑річний студент інституту менеджменту Юрій Білитюк. Загальна назва його колажів — «Природа непереможна». Їх сміливо можна використовувати в якості ілюстрацій до кінця світу. Одна робота нагадує кадр зі знаменитого фільму «Післязавтра». По стометрівці, зносячи все на своєму шляху, котиться цунамі, перед яким розверзається земля. Важко сказати, що стало причиною потопу. Може, то Бистриці вийшли з берегів, а може (і це найстрашніше) водночас прорвало всю міську каналізацію. «Хоч тематика моїх робіт є апокаліптичною, — каже Юрій, — не подумайте, що я не люблю свого міста. Івано-Франківськ мені дуже подобається, бо це дійсно привітне й тихе місто, яке живе у власному неповторному ритмі. Просто на подібну тематику в нас ще ніхто не творив, і я вирішив бути першим». Іван Бондарев | 
